Читать книгу Психологія 101: Факти, теорія, статистика, тести й таке інше - Пол Клейнман - Страница 11

Коли люди бувають разом…

Не всі це усвідомлюють, проте групи мають сильний і радикальний вплив на поведінку людей.

Кожна людина поводиться по-різному поруч з іншими і на самоті.

Соціальна фасилітація

Основа соціальної психології полягає в тому, що людина на самоті почувається більш розслаблено й не переймається тим, який вигляд має її поведінка збоку. Щойно з’являється хоча б одна інша людина, поведінка змінюється: люди більше звертають увагу на те, що відбувається навколо.

Тому, згідно з дослідженнями, людина схильна краще виконувати прості або добре засвоєні завдання в присутності інших людей. У разі випробування чогось нового або складного в присутності інших рівень виконання знижується. Це називається «соціальною фасилітацією». У присутності сторонніх ми виявляємо більше старанності про людське око, тому гірше виконуємо нові або складні завдання.

Розглянемо на прикладі баскетболу. Людина, яка вчиться грати в баскетбол, тренуючись самостійно, почувається більш розслаблено, ніж поруч із людьми.

Присутність інших викликає в неї напруження і призводить до помилок.

Тим часом професійні баскетболісти – достатньо вправні, і присутність інших людей навіть поліпшує їхній рівень, адже вони прагнуть продемонструвати свої вміння.

Коли групи ухвалюють рішення

Коли рішення ухвалюють групи людей, можливі два варіанти: групове мислення і групова поляризація.

Групове мислення

Коли група одностайна щодо більшості питань, виникає тенденція до притлумлення будь-якої незгоди. Група дбає про гармонію. Якщо всі погоджуються, суперечливі аргументи не схвалюються. Групове мислення може мати катастрофічні наслідки, з огляду на небажання вислухати чи виокремити всі сторони в суперечці. Це призводить до ухвалення імпульсивних рішень. Приклади шкідливих наслідків групового мислення: масові протести й лінчування. Для боротьби з груповим мисленням слід спонукати людей сперечатися й висловлювати власні думки.

Групова поляризація

Групова поляризація трапляється тоді, коли в межах групи формуються радикальні ідеї, що не виникли б, якби представники групи були поодинці. Скажімо, на початку процесу ухвалення члени групи лише трохи протестували, а наприкінці дискусії вся група категорично виступала проти й опозиція стала радикальною. Для послаблення групової поляризації слід уникати гомогенності.

Ефект свідка

Ефект свідка – мабуть, найтрагічніше з характерних для груп явище. Спостереження підтверджують: що більшою є група людей, то слабкішим є внутрішнє прагнення допомагати тим, хто цього потребує. Цей феномен подібний до соціальних лінощів, та ефект свідка пов’язаний зі стадним інстинктом: перш ніж допомогти комусь, люди мають побачити, як це робить хтось іще. Слід зауважити, що йдеться лише про групове явище. Коли на місці нещасної пригоди – тільки одна людина і жертва, ця людина зазвичай допомагає постраждалому.

Один із найвідоміших прикладів ефекту свідка

13 березня 1964 року, о 3:20 ночі, двадцятивосьмирічна Кетрін «Кітті» Дженовезе поверталася додому з роботи. Біля входу до будинку на неї напав злочинець, завдавши кілька ударів ножем. Дженовезе кричала на ґвалт, однак жодний із майже сорока свідків злочину, які чули її крики й бачили напад, не зателефонував у поліцію. Усі вони сподівалися, що це зробить хтось інший. Тільки о 3:50 поліції нарешті повідомили про вбивство.

Правила груп

Незалежно від різновиду колективного зібрання (музичний гурт, компанія друзів, ділова зустріч, спортивна команда тощо), для всіх груп характерні схожі психологічні процеси і певні правила.

1. Групи можуть виникати практично з нічого. Групи сприяють самоусвідомленню людини, тому за своєю природою люди прагнуть формувати й організовувати групи.

2. Певний обряд ініціації. Тому, хто вступає до злагодженої групи, зазвичай доводиться пройти певний обряд ініціації. Це може бути інтелектуальне, фінансове, фізичне або інше випробування. Групи хочуть перевірити новачків, а також надати вагу членству.

3. Групи створюють конформізм. Члени груп додержуються певних норм, які можуть впливати на поведінку людей і змушувати їх діяти всупереч власним переконанням (один із найяскравіших прикладів – Експерименти Аша щодо конформізму).

4. Конче потрібно засвоїти норми групи. Якщо людина порушує чинні правила, інші члени групи не забаряться їй про це повідомити.

5. Люди приймають на себе ролі в межах групи. Поруч із правилами групи, які застосовані до всіх членів, люди беруть на себе певні ролі в межах групи і додержуються низки правил, пов’язаних із такими ролями.

6. Процес появи лідерів у групах зазвичай вимагає часу. Лідери можуть призначатися або нав’язуватися. Однак зазвичай, щоб стати лідером, необхідно влитися в групу, тоді завоювати довіру інших членів і стати більш упевненим – зрештою, група потягнеться за такою людиною.

7. Групи сприяють кращому виконанню завдань. Присутність інших людей може сприяти кращому виконанню людиною того чи іншого завдання. Рівень виконання поліпшується, коли відповідне завдання не пов’язане із завданнями інших і діяльність людини оцінюють на основі її власних заслуг.

8. У групах поширюються чутки, причому здебільшого правдиві. Згідно з проведеним 1985 року дослідженням, у робочому колективі працівники присвячують 80 % часу обговоренню чуток і пліток. При цьому 80 % такої інформації виявилися правдивими. Інші дослідження підтверджують ці дані.

9. Групи породжують конкуренцію. Члени групи схильні ставитися до представників конкурентних груп із підозрою й осторогою. Це призводить до моделі «ми VS вони». Навіть якщо представник конкурентної групи вважається відкритим до співпраці, групу загалом сприймають як не варту довіри або погану.

Таким чином, групи відіграють надзвичайно важливу роль у повсякденному житті людей і суттєво впливають на рішення, які ми ухвалюємо. Групою може бути будь-яке об’єднання людей: від колегіальних зборів, на яких вирішуються важливі фінансові питання, до дружніх зустрічей, на яких обмірковують, де поїсти разом. Присутність інших людей істотно впливає на нашу поведінку. Групи можуть виникати з нічого, декого спонукати до ефективнішої діяльності, декого – до бездіяльності, а також запроваджувати ролі й норми, яких дотримуються члени груп.