Читать книгу Психологія 101: Факти, теорія, статистика, тести й таке інше - Пол Клейнман - Страница 15

Особистість у чорнильних плямах

Герман Роршах народився 8 листопада 1884 року в Цюриху (Швейцарія). Він був старшим сином художника, який, не досягнувши успіху, заробляв на життя викладанням. Герман захопився чорнилами ще в дитинстві (вірогідно, завдяки мистецьким експериментам батька і власному зацікавленню мистецтвом). У середній школі він мав прізвисько Клекс, що буквально перекладається як «чорнильна пляма». Коли хлопцеві було дванадцять років, померла його матір, а у вісімнадцять він втратив батька.

Після школи, яку він закінчив із відзнакою, Роршах вступив до коледжу на медичний факультет. 1912 року він здобув ступінь доктора медицини в Цюрихському університеті й відтоді працював у різних психіатричних клініках.

1911 року, під час навчання в університеті, Роршах проводив експерименти за участю школярів. За допомогою чорнила він хотів з’ясувати, чи мають художньо обдаровані діти краще розвинену уяву. Відповідні висновки він робив на основі їхніх інтерпретацій чорнильних плям. Тести Роршаха суттєво вплинули не тільки на подальшу наукову діяльність Германа, але й загалом на розвиток психології. Роршах був не першим науковцем, який звернувся до чорнильних плям у своїй роботі, проте в його експерименті їх було вперше використано як важливий засіб для аналізу. Результати експерименту не збереглися, але протягом наступних десяти років Роршах проводив дослідження для розробки належного методу вивчення рис особистості за допомогою чорнильних плям.

Як співробітник психіатричної лікарні, Герман Роршах міг аналізувати сприйняття нездорових осіб. А залучивши до досліджень психічно та емоційно стабільних, зміг створити загальний тест, за допомогою якого на основі інтерпретацій чорнильних плям можна проаналізувати особистість людини й визначити риси її характеру.

1921 року Роршах виклав свої дослідження в книжці «Психодіагностика». У ній науковець розповів про власні теорії особистості. Один із його головних аргументів: для всіх людей характерна сукупність інтровертованих та екстравертованих рис особистості – їх мотивують як внутрішні, так і зовнішні фактори. Роршах уважав, що на основі тесту чорнильних плям можна визначити деякі з цих рис і виявити психічні відхилення або сильні сторони людини.

Коли книжка Роршаха вийшла друком, психіатри здебільшого проігнорували її, адже на той час панувало переконання, що особистість не можна проаналізувати чи протестувати. До 1922 року спеціалісти оцінили тест Роршаха, і на засіданні Психоаналітичного товариства науковець порушив питання про вдосконалення експерименту.

Першого квітня 1922 року, страждаючи від болів у животі протягом тижня, Роршах потрапив до лікарні з гострим апендицитом. 2 квітня 1922 року Герман Роршах помер. Йому було всього тридцять сім років, і він так і не довідався про популярність свого тесту чорнильних плям.

Тест чорнильних плям Германа Роршаха

Для тесту Роршаха потрібно десять карток із чорнильними плямами: п’ятьма – чорними, двома – червоними і чорними і трьома – різнокольоровими. Психолог показує картки з плямами в певному порядку, а тоді запитує пацієнта, що це може бути. Коли учасник експерименту побачив усі чорнильні плями і поділився відповідними міркуваннями, психолог знову показує картки одна за одною.

Пацієнт має назвати все, що бачить, уточнити, де він/вона це бачить і чому чорнильна пляма викликає в нього той чи інший образ. Картку можна крутити, нахиляти, перевертати догори дриґом – тобто роздивлятися, як заманеться. Психолог має занотовувати всі слова і дії пацієнта, а також відмічати тривалість відповідей. Потім відповіді аналізували й підраховували. На основі низки математичних обчислень підбивають підсумки тесту і виводять кінцевий результат, виходячи з емпіричних даних.

Брак реакції або неспроможність описати зображене на картці може означати наявність блокування у сфері, представленій такою карткою, або тимчасове небажання приймати таку сферу.

Картка 1

На першій картці тільки чорне чорнило. Картка, з якої починається експеримент, підкаже, як пацієнт сприймає нове і стресове завдання. Учасники зазвичай бачать у зображенні кажана, міль, метелика або морду якоїсь тварини, подібної до слона або кролика. Реакція на цю картку дає загальну характеристику людини.

• Для когось кажан означає щось нечисте або демонічне, для когось – шлях крізь темряву і переродження.

• Метелики символізують перехідний період, трансформацію, а також здатність рости, змінюватися і долати перешкоди.

• Міль символізує відчуття недооціненості, невдоволення власною зовнішністю, а також слабкість і роздратування.

• Морда тварини, зокрема слона, символізує вміння реагувати на проблеми, страх і небажання зазирнути досередини себе. Таке сприйняття картинки може також символізувати наявність серйозної проблеми, що ігнорується, та слугувати зауваженням щодо питання, якого людина намагається уникати.

Картка 2

На цій картці – картинка червоним і чорним чорнилом. Зображення зазвичай сприймається як сексуальне. Червоні елементи пацієнти часто називають кров’ю. Реакція на цю картинку свідчить про способи контролю почуттів, фізичного болю або гніву. Люди часто бачать на картинці людину, що молиться; дві постаті; людину, що дивиться на себе в дзеркало, або чотирилапу тварину, подібну до собаки або слона.

• Дві постаті символізують співзалежність, одержимість сексом, неоднозначні почуття щодо сексу або зацикленість на стосунках.

• Людина, яка дивиться на себе в дзеркало, символізує еґоцентризм або самомилування. Це може бути і негативна, і позитивна риса, залежно від почуттів людини.

• Собака символізує відданого й вірного друга. Якщо пацієнт побачив щось негативне, це може свідчити про необхідність усвідомити власні страхи й почуття.

• Слон може символізувати глибокодумність, пам’ять і розум, але також – негативне фізичне самосприйняття.

• Ведмідь може символізувати агресію, конкуренцію, незалежність, відновлення, а ще – почуття вразливості, незахищеності або відвертість і чесність[1]