Читать книгу Вересневі пісні. Вірші - Ірина Жадан - Страница 3

На чужині – усе пустеля, люде,

Серед пісків, а чи серед снігів.

А їй тепер все маритися буде

Весняний дощ

У відбитків підків.

Прийшов, як ходять зими невблаганні,

В кольчузі вояка північний скальд.

Терни з вінця поета у вигнанні

Приніс тобі закоханий Гаральд.

…Літа твої – як квіти на жертовник.

Скінчилось все. Сліпий чернець поклав

На стіл

Твій золочений молитовник —

І мовчки плакав мудрий Ярослав.