Читать книгу Вересневі пісні. Вірші - Ірина Жадан - Страница 6

Душа хворіє на розлуку,

Даремну тяготу чекання.

Та від коханого, як радість,

Вона приймає і страждання.

Тебе я згадую при зорях

І шепочу: «Великий Боже,

Мені щаслива і розлука,

Якою ж зустріч бути може…»