Читать книгу Вересневі пісні. Вірші - Ірина Жадан - Страница 7

«Краса – то тавро нелюбові…»

Оглавление

Краса – то тавро нелюбові,

Жорстоке одвічне тавро.

Спасибі на доброму слові —

Хай буде воно на добро.


Казали: калина красива.

Серед різнокольорних трав

Була вона гарна на диво,

Коли її сум огортав.


Заплаче вона – тихе свято —

Напитися з неї роси.

А ій вже повік не зламати

Закляття цієї краси.


Вересневі пісні. Вірші

Подняться наверх