Читать книгу 48 законів влади - Роберт Грин - Страница 53

Словесні аргументи можуть бути дуже доречними в царині влади: вони відвертають увагу і ховають сліди, якщо ви когось обдурюєте або вас ловлять на брехні. У таких випадках корисно переконливо сперечатись. Нав’язуйте дискусію, щоб відвернути увагу від свого крутійства. Якщо вас упіймають на брехні, то що емоційніше й упевненіше ви будете триматися, то меншим брехуном здаватиметеся.

Цей метод допоміг урятувати шкуру багатьом шахраям. Якось граф Віктор Люстіґ, типовий аферист, продав десяткам простаків по всій країні пуделка, видаючи їх за апарат для копіювання грошових купюр. Виявивши, що їх ошукали, простаки здебільшого не поспішали до поліції, щоб уникнути клопотів із публічним розголосом. Проте шериф Річардс з округу Ремсен в Оклахомі не примирився з тим, що його пошили в дурні на 10 000 доларів, і якось уранці вистежив Люстіґа в чиказькому готелі.

Люстіґ почув стукіт у двері. Відчинивши, він побачив націлений на нього револьвер. «Що сталося? – спокійно запитав він. «Паскуда! – прокричав шериф. – Я тебе вб’ю. Ти обдурив мене з тим пуделком!» Люстіґ удав, що здивований. «Хочете сказати, що апарат не працює»? – запитав він. «Ти й сам знаєш, що не працює», – відповів шериф. «Але цього не може бути, – сказав Люстіґ. – Він не може не працювати. Ви все за інструкцією робили?» – «Усе робив так, як ви сказали», – відповів той. «Ні, щось ви зробили не так», – заперечив Люстіґ. Суперечка рухалася по колу. Шериф тим часом опустив револьвер.

Люстіґ перейшов до другої фази в тактиці аргументування: він наговорив три мішки гречаної вовни про особливості пуделка, остаточно заплутавши шерифа, який здавався уже менш упевненим і сперечався не так запально. «Послухайте, – сказав Люстіґ, – я негайно поверну вам гроші. Я також дам вам письмову інструкцію, як працювати з апаратом, а пізніше приїду до Оклахоми, аби переконатися, що все гаразд. Ви при цьому нічого не втрачаєте». Шериф знехотя погодився. Щоб заспокоїти його остаточно, Люстіґ дістав сотню стодоларових купюр і віддав йому, умовляючи розслабитися і розважитися протягом вікенду в Чикаґо. Заспокоєний і трохи знічений, шериф нарешті пішов. Протягом кількох наступних днів Люстіґ щоранку переглядав газету. Нарешті він знайшов те, що шукав: у замітці повідомлялося, що шерифа Річардса заарештовано за розповсюдження фальшивих грошей. Люстіґ переміг у суперечці, і шериф ніколи більше його не турбував.