Читать книгу Сонцем стань! - Сборник - Страница 5

Іван Франко
(1856–1916)
Гімн
(Замість пролога)

Оглавление

Вiчний революціонер —

Дух, що тiло рве до бою,

Рве за поступ, щастя й волю,

Вiн живе, вiн ще не вмер.

Нi попiвськiї тортури,

Нi тюремнi царськi мури,

Анi вiйська муштрованi,

Ні гармати лаштованi,

Нi шпiонське ремесло

В грiб його ще не звело.


Вiн не вмер, вiн ще живе!

Хоч вiд тисяч лiт родився,

Та аж вчора розповився

І о власнiй силi йде.

І простується, мiцнiє,

І спiшить туди, де днiє;

Словом сильним, мов трубою

Мiлiони зве з собою, —

Мiлiони радо йдуть,

Бо се голос духа чуть.


Голос духа чути скрiзь:

По курних1 хатах мужицьких,

По верстатах ремiсницьких,

По мiсцях недолi й слiз.

І де тiльки вiн роздасться,

Щезнуть сльози, сум, нещастя.

Сила родиться й завзяття

Не ридать, а добувать,

Хоч синам, як не собi,

Кращу долю в боротьбi.


Вiчний революціонер —

Дух, наука, думка, воля —

Не уступить пiтьмi поля.

Не дасть спутатись тепер.

Розвалилась зла руїна,

Покотилася лавина,

І де в свiтi тая сила,

Щоб в бiгу її спинила,

Щоб згасила, мов огень,

Розвидняющийся день?


1880 р.

Сонцем стань!

Подняться наверх