Читать книгу Хай живе і процвітає Росія з Україною! Росіяни з українцями неподільні! - Сергей Борисович Александров-Снегирь - Страница 32

У нашу справу без підказки

даремно носи суєті!

Тільки братці в цю казку ви не потрапите!

Одна літня жінка розповіла мені, як кілька років тому вона почула по радіо рекламу. Гучномовцях та радіоприймачів у нас прийнято беззастережно довіряти. А особливо ласі на довіру пенсіонери. У рекламі виспівували ніжними голосами про те, як добре і надійно самотнім пенсіонерам укласти договір ренти з довічним утриманням. Мета питання – квартира або будинок пенсіонера. А обіцяють відразу велику суму на рахунок і потім щомісячні виплати. І ось жінка ризикнула, оформила договір з такою фірмою. Спритні фірмачі виплатили їй половину обіцяної суми, посилаючись на кризу. А потім стали задаровувати її дешевими ширпотребными подарунками та продуктами з підвищеним вмістом жирів. Спиртне сурогатне несли ящиками. Щоб бабулька швидше скопытилась. Вони по частинах виплачували їй деякий час суму, що залишилася. Але в підсумку все одно вийшло менше. А потім і зовсім припинили виплати. Бабулька палену горілку сама не вживала, а реалізовувала сусідам. Сусіди ласти склеїли через півроку. І ось бабуся вирішила з'ясувати причину, чому фірма припинила гроші їй виплачувати. Але до телефону тривалий час в цій фірмі ніхто не підходив. Спрацьовував визначник номера! А коли вона сама приїхала, щоб дізнатися про причини затримки, то холеная кобила на ресепшені пирхнула їй у відповідь:

– Іди на хер звідси! Не заважай працювати! Хто ж знав, що ти, сука стара, так довго жити будеш?

Ви ж пенсіонери – живучі, гади!