Читать книгу Хай живе і процвітає Росія з Україною! Росіяни з українцями неподільні! - Сергей Борисович Александров-Снегирь - Страница 59

Як багато коштів іде на паркани!

Часом більше, ніж на створений об'єкт.

А як же бути? Нас тримають під прицілом злодії,

Вони не дрімають, підвищуючи інтелект.

Паркани прагнуть увись, назустріч господу,

Парканом брати ділять землю навпіл.

Ех, Homo Ѕаріепѕ, розумна людина!

Коли прийде кінець стяжателям, злодіям?

Навіщо ж руки відрубувати?

Подумайте про людей!

Нехай краще за парканом тать розум свій остудить.

Як державі інвалідів армію набрати?

Як задовольняти лібідо, сіяти і стріляти?

У багатьох злодійство, як шкідлива звичка.

Будь цвіркун гребе добро під свій припічок.

Зарплата витрачається на горілку та на сірники,

Але додає спритність рук і швидкість ніг.

Ну чому тягне людей добро чуже?

Адже неможливо неосяжне осягнути!

Не вкрадеш – візьме інший, спритніше вдвічі

І лікті станеш ти від заздрості кусати.

Іван Васильович, Грізний цар, стратити любив він дуже: На палю садив, четвертував розбійників та інших.

Він розумів, що злодій в паркані дірочку знайде. Профилактическою стратою цар лякав народ.

Земля в полоні. Парканами як льодовиком вкрита,

А як боротися з крадіями – рецепти забуті.

Мізки розкиньте і зрозумієте: щоб зло присікти

– Зірвати замки в квартирах треба і паркани спалити!

Планета майбутнього – вся без злодіїв і парканів!

Не буде поліцейських там, не буде прокурорів.

Будь-яка річ, куди не кинь, на місці пролежить.

Тоді і вовк голодненький з лісу не втече.