Читать книгу Альбінос, або Ідеальний текст - Сергій Мисько - Страница 3

Того року весна прийшла напрочуд рано, щоправда й без помпезних урочистостей і претензійних заяв на панування. Календарна зима ще не пережувала кілька холодних днів, а наразі їй вже прозоро натякнули аби вона безапеляційно поступилася. її наступниця, ніби навмисне уникаючи особливих церемоній, планомірно прибирала прояви крижаної вакханалії.

«Якщо не бажаєш бачити в цих змінах особливого змісту, то це твої проблеми», – скажуть невиправні романтики і тонкі душевні натури з поетичним підтекстом. Віднедавна до цієї когорти намагався не бути причетним і Славко Тарілка.

На цьому сакраментальному зламі пір року, Славко закінчив фельдшерське відділення медичного коледжу в складі спеціальної групи військового призначення. Перспективи вимальовувалися доволі прозорі. На горизонті майоріли зелено-сірі барви слів, написаних долею, чіткими й рівними літерами: «Весінній призов». Славко Тарілка цілком і повністю усвідомлював важливість військової служби, тому ця перспектива не була для нього тягарем чи примусовою повинністю. Справжній чоловік має бути воїном в разі потреби…

Диплом «на руках». Випускник Тарілка жваво обговорював, тепер вже з бувшими, одногрупниками план дій на сьогоднішній вечір і водночас прикидав свої автономні варіанти буремної ночі.

Приступили до основного етапу святкування звісно ж опісля так званих обов’язкових непротокольних етапів, як то взаємні поздоровлення, вітання, бажання, тости. Як же без цього. Але поволі вечірка перейшла у фазу буйства свідомості й тіла в стані алкогольного трешу без чітких кордонів дозволеного. Ну і звісно без належної оцінки реальності та подальших наслідків.

Дві хмільні каністри: двадцятка вина і пятка самогону, успішно робили свою справу. Не минуло й години, як ця строката компанія забула про плани на майбутнє та перспективи поворотів долі. Всім весело і приємно. А чого його ото комизитись.

Тридцять організмів в полоні душевної атмосфери віддавали розвагам всю енергію. Тим більш, що бачать вони одне одного чи не востаннє. На ранок роз’їдуться по домівках. А зараз не на часі вмикати гальма…