Читать книгу Мільйон на трьох - Сергій Радкевич - Страница 7

«Ну ось і все! – Лариса уважно розглядала свою заліковку. – Четвертий курс закінчено. Ще рік і диплом на руках».

Зайнятися дівчині було просто нічим. Читати художню літературу у вільний час вона не любила, тому за сьогоднішній день вже кілька разів діставала з сумочки свою заліковку і уважно вивчала підписи викладачів після слів «зараховано» або «задовільно».

До рівня відмінниці дівчині було так само далеко як і до її омріяної Америки. І хоча за чотири роки навчання у заліковій не було жодної п’ятірки, але студентка цим особливо не переймалася. Яка різниця яка оцінка. Головне, що здала, та й все. Он відмінниця Катька з паралельної групи досі ходить здавати залік з історії світової культури. А зате у Лариси – уже канікули.

До речі, за останніх два роки, Лариса вперше здала сесію без проблем – усе з першої спроби. І зараз вона просто пишалася тим, що у неї відсутні «хвости». Не те, що у деяких її однокурсниць.

Лариса поступила на факультет іноземних мов лише з однією метою – щоб полегшити здійснення своєї мрії про виїзд до Америки, адже без знання англійської у штатах робити нічого.

Однак уже на першому курсі дівчина зрозуміла, що вивчити англійську для вільного спілкування за кордоном – це одне, а мати хороші оцінки у заліковій – це зовсім інша справа. І оскільки навчальна програма завантажена купою нікому не потрібних предметів, то й виходило, що для того аби знати англійську, зовсім необов’язково бути відмінницею. Але раз вже Лариса вплуталася на цей факультет, значить потрібно його якось тягти до п‘ятого курсу. Ну, не на фізмат же тепер переводитися. Там, кажуть, взагалі торба.