Читать книгу Чаклун та сфера. Темна вежа IV - Стивен Кинг, Клайв Баркер, Stephen King - Страница 7

Ромео: Клянусь цим місяцем благословенним,

Що сріблом облива верхи дерев…

Джульєтта: О, не клянися місяцем зрадливим,

Який так часто свій міняє вигляд,

Щоб і твоя любов так не мінялась.

Ромео: То чим я поклянусь?

Джульєтта: Не треба зовсім.

Або, як хочеш, поклянись собою —

Душі моєї чарівним кумиром, —

І я повірю[3].

Вільям Шекспір. Ромео і Джульєтта

На четвертий день, на превелику її [Дороті] радість, Оз погодився її прийняти і, коли вона переступила поріг тронної зали, приязно з нею привітався.

– Сідай, дитинко. Здається, я придумав, як тобі вибратися звідси.

– І повернутися додому в Канзас? – з надією спитала вона.

– Ну, щодо Канзасу я не можу нічого обіцяти, – сказав Оз, – бо не маю ані найменшого уявлення, де це…

Л. Френк Баум. Чарівник Країни Оз

Спитав я вітру, що багато пам’ятав:

Чи до снаги мені все те, що я обрав.

Подумай спершу, потім в бій.

Солдат, що смак старих часів згадав!

Роберт Браунінґ. Чайльд Роланд до Вежі Темної прийшов

3

Переклад Ірини Стешенко.