Читать книгу Розколоте небо - Светлана Талан - Страница 3

Ой, упали ж та впали криваві роси

На тихенькі-тихі поля…

Мій народе!

Темний і босий!

Хай святиться твоє ім’я!

Євген Плужник. Галілей

В тридцять третьому году їли люди лободу,

Пухли люди із голоду, помирали на ходу.

Отощали усі люди, падали, як мухи,

Кропивою-лободою не наповниш брюха.

Єгор Мовчан. Дума про голод