Читать книгу Олена – вершниця зі списом - Валентин Чемерис - Страница 5

Це трапилося 1903 р. у Белграді.

Спадкоємець сербського престолу Александар Обренович (син короля Милана і королеви Наталії), ставши королем (батько-король зрікся престолу на користь сина) того року одружився. Все б нічого – не може король на троні бути холостим, але Александар оженився зі скандалом – ледь чи не на всю Європу, не кажучи вже про своє королівство. Адже претендентка на королівське серце й руку (її звали Драга) аж ніяк не могла стати дружиною монарха. Що з того, що Драга була вродливицею, вдатною на розум, успішно музичила, вільно спілкувалася французькою, а на довершення до всього ще й писала вірші та оповідання, публікуючи їх у сербській пресі. Що з того, адже Драга була простого роду (онука хліботорговця), а така простолюдинка не могла стати жоною монарха і королевою. Окрім того, вже була вдовою (чоловік її помер). І до всього була аж на 15 років старшою за молодого короля!

Яким зіллям вона обпоїла королевича, який щойно королем став? Якими чарами зачарувала? Не інакше, як відьомськими…

Тож і не дивно, що намір Александара одружитися з такою всіх обурив. Проти його забаганки виступили батьки Александара, міністри, чиновники і генерали.

І навіть правлячі династії Європи були шоковані наміром Александара. Батько Александара, екс-монарх Милан, зробив кілька спроб відрадити сина од такого женіння на простолюдинці, але той затявся на своєму. Тоді батько вирішив скинути сина з престолу і для цього почав готувати переворот, але син поспішив оголосити батька поза законом і дозволив будь-якому «чесному сербу» розстріляти його на місці! Батькові довелося тікати з Сербії. Не винісши душевних переживань, екс-монарх помер, а синок його тим часом одружився з Драгою та поспішив оголосити її королевою усіх сербів.

Нова королева Сербії відразу ж проявила свій крутий і гордий норов: примушувала всіх цілувати їй руку, кидала в обличчя чиновникам папери, а за не досить шанобливий поклін виганяла з посади. Але це ще так-сяк – брак виховання… Виявилось, що королева не може народити спадкоємця і взагалі лікарі винесли її величності свій жахливий вердикт: вона ніколи не зможе мати дітей…

Як? Королева безплідна? Сербія не матиме спадкоємця на престолі? Та це ж… Без спадкоємця королівство захиріє. Насмішка на всю Європу – Сербія не може мати спадкоємця трону! Бідна, бідна Сербія…

Але безплідна королева і тут не розгубилася: ну й що з того, що вона не може народити спадкоємця трону? Спадкоємець буде! Він уже є. І вмовила чоловіка передати права на престолонаслідування… її рідному братові Никодиму. Щоправда, це суперечило законам Сербського королівства, але що з того? Сербія буде мати короля – Никодим готовий змінити (коли виникне потреба) Александара на троні і вже почав до цього готуватися.

Кажуть, що король був безумно закоханий у Драгу, себто любов його виявилась якоюсь… маніакально-хворобливою. Потрапивши під п’яту своєї любої королеви, Александар визнав таки брата своєї жони за свого наступника на троні. А тих, хто в Белграді вийшли на мітинг протесту, поліція з наказу короля просто… розстріляла. Що ж до військовиків, генералів та офіцерів, які теж протестували, король звільнив їх з армії без права носити мундир.

І в Сербії почала визрівати потужна антиурядова змова – геть безплідну королеву і короля, який у неї під каблуком! Головними призвідцями змови виступили військовики – задум підтримали 30 генералів і 600 офіцерів. Перед виступом змовники востаннє запропонували Александару відмовитися від Драги (її можна зіслати у віддалений монастир, а його величність має вдруге одружитися, але вже на плідній королеві…). В такому разі вони пообіцяли не виступати проти його величності…

Король, почувши таке, аж ошалів. (У таких випадках кажуть: як із ланцюга зірвався!) Заявив, що ніколи не відмовиться від своєї жони! Що з того, що вона безплідна і не може народити спадкоємця? Спадкоємцем буде її брат, а якщо армія наважиться виступити, то він накаже публічно розстріляти кожного десятого офіцера!

Оскільки з королем було неможливо домовитися, змовники виступили проти короля, проти безплідної королеви і проти того, аби її брат став спадкоємцем престолу. І все скінчилося вельми печально.

Змовники, увірвавшись до палацу, короля з королевою убивали довго й жорстоко: король Александар Обренович отримав 6 куль і 40 шабельних ударів, а королева – 2 кулі і 66 (подумати тільки: шістдесят шість!) шабельних ударів. Того ж вечора стратили і її брата Никодима.

Жорстоко? Звичайно, але…

Все почалося з того, що королева виявилась безплідною.