Читать книгу На кожум'яках - Иван Нечуй-Левицький - Страница 12

Євдокiя Корнiївна i Євфросина.

Євдокiя Корнiївна. Отже ж ти, серце, розсердила тiтку; ще й не прийде до нас в гостi.

Євфросина. Коли ж тiтка вже геть-то простий чоловiк.

Євдокiя Корнiївна. Та годi, годi, не сердься! (Йде i сiдає коло Євфросини).

Євфросина. Дайте, мамо, менi спокiй! (Одхиляє голову). Ще попсуєте менi на головi коафюру. (Оступається). Сьогодня забiжать до мене в гостi мої приятельки. Ви б, мамо, побiгли в пекарню та наготували, чого там треба.

Євдокiя Корнiївна. Та йду, йду! Чого ти сердишся! (Виходить до пекарнi).