Читать книгу Вибрані поезії - Віктор Забіла - Страница 3

Нащо, тату, ти покинув

Мене сиротою?

Чому мене не взяв малим

В могилу з собою?

І я б вічним сном у землі

Спав, а не журився б;

Не знав би я у світі горя,

Світом не нудився б.

Як несли тебе ховати,

Тоді був дитина

І не думав, що я в світі

Бідна сиротина.

Не вмів тоді, нещасливий,

І слова сказати

І не знав, що батька несуть

В землю заривати.

Може, іще забавлявся,

Як попи співали,

Годок мені був од роду,

Як тебе ховали…