Читать книгу Внутрішня історія. Про це не говорять - Йаэль Адлер - Страница 4

Вечеря у вишуканому ресторані. Раптом повітря пронизує гучне пукання з боку чарівної дами. Щоб якось приховати це від співрозмовника, вона голосно ковзає стільцем по підлозі, щоб чоловік подумав, що то скреготнули ніжки стільця. Для впевненості вона це повторює кілька разів. На що її супутник відповідає: «Звук вам вдалося приховати дуже добре, а от запах…»

Здуття живота, смердючі гази, гучне бурчання, болі в шлунку та час від часу пронос – це неприємно. Тому й належать до ще одного табу. Недарма ж кажуть: найбільший крок у стосунках – не перший поцілунок, а перше пукання… Один із моїх пацієнтів якось розповів, що краще житиме сам, адже в нього постійно проблеми з метеоризмом. Вони настільки серйозні, що він постійно ходить до туалету, щоб розсунути там руками сідниці й випустити цілу купу повітря. Парубкування, можливо, й убереже його від неприємних митей, однак висновок, що метеоризм автоматично прирікає на самотність, вважаю цілком абсурдним! Якби так справді було, світ уже давно перетворився б на місце самотніх людей…

Тривога бойова для попи не нова

На роздратований кишківник, який не в гуморі, можна натрапити значно частіше, ніж видається на перший погляд. Приблизно в 70 % людей у Німеччині бурчить, здуває та болить у кишківнику іноді настільки сильно, що це справді приносить неприємності. При цьому кількість газівниць суттєво перевищує кількість газівників.

Дотепер це пояснювали тим, що коливання жіночих гормонів під час різноманітних фаз налаштовує кишківник по-різному, адже як естроген, так і прогестерон здатні викликати в жінок закрепи. Вагітні жінки могли б складати про це пісні. З другого боку, під час періодів організм виділяє тканинні гормони, покликані розслабити матку, які, однак, можуть призвести й до спазмів, здуття та проносу. Дехто також вважає, що подразнений кишківник – це психосоматичний синдром, який радше відображає жіночий, аніж чоловічий душевний стан. Якщо відкинути вбік політику, це зовсім не означає, що жінки якось по-особливому вразливі, натомість правильніше те, що стрес, переживання та страхи більше вражають їхню систему травлення, ніж у чоловіків. Адже гормони, так само як і флора кишківника, чинять серед іншого вплив і на психіку. Якщо в НЕЇ здорова флора кишківника, то добрі бактерії допомагають виробляти естрогени. Отже, дуже важливо, щоб жінки, у яких подразнений кишківник, заради своєї жіночності звертали увагу на харчування. Але про це згодом.

На жаль, вітер із кишки не завжди можна контролювати. Нерідко він виривається на свободу у вкрай несприятливих обставинах, до того ж у своєму найсмердючішому варіанті. З ким таке бувало в поїзді, ліфті або під час занять спортом, той знає, наскільки ніяково почуваєшся в таку мить. Інтернет пропонує рішення: запаховсмоктувальна спідня білизна з фільтром на активованому вугіллі та капсулами, здатними надати пуканню аромату троянд. Здорова людина пукає від десяти до двадцяти разів на добу й так вивільняє від 0,5 до 1,5 літрів повітря. Такий вітерець складається з проковтнутого повітря та газів, які виникають у результаті життєдіяльності бактерій травлення. Багато газу утворюється під час споживання харчів, багатих баластними речовинами. За допомогою бобів, цибулі, капусти та деяких підсолоджувачів цю кількість також можна суттєво збільшити. Швидке гучне пукання виходить із нас на швидкості до 4 км/год, повільні та тихі викиди натомість просочуються зі швидкістю 0,1 км/год. Приписування їм особливо агресивних ноток аромату може бути пов’язане з тим, що вони виникають у малій кількості внаслідок трудомісткої ручної роботи бактерій. Тому й краще концентровані, ніж деякі більш розріджені повітряні маси, які не мають змоги в спокої перебродити й перегнити та вириваються у формі гучного, але не такого їдкого пукання. Якщо частота поривів такого вітру висока, його звучання теж високе; якщо ж частота низька, то й він звучить низько. Та не лише об’єм газу й натиск відповідають за музичність пукання. Важливу роль відіграє й тонус анального сфінктера (розслаблений чи напружений). І: тааак – пукання горить! Мій добрий друг якось це перевірив і встановив, що це працює навіть крізь спідню білизну; щоправда, остання тоді зайнялася. За таке інферно відповідальні запальні гази – водень і метан, які доповнюють азот, діоксид вуглецю, кисень, смердючі сірчисті сполуки та коротколанцюжкові жирні кислоти, які подібно до ефірних олій дбають про особливо ароматні нотки. Насамперед якщо перед тим з’їсти багато білка, як-от м’яса, яєць чи риби. Сучасні дослідження довели, що отруйний горезвісний газ із запахом тухлих яєць, який виходить із пуканням, у малих кількостях навіть потрібний для здоров’я. Він захищає клітини, регенерує їх і бореться з діабетом, інфарктом міокарда, інсультом, деменцією, артритом і старінням. Хворі клітини тіла вивільняють для самозахисту мізерну кількість сірководню й можуть самі себе врятувати, адже фабрики клітин – мітохондрії – таким чином перебувають у безпеці. Та чи забезпечує такий самий рятівний ефект газ із зовнішніх джерел надходження (як-от пукання), не доведено. Тож варто поки втриматися від того, щоб просити партнера для профілактики дати газу від щирого серця.

Здуття живота, або флатуленція, як медики називають це явище, не лише неприємне, а й веде до болісних спазмів, коли гази кишківника – з багатьох причин – не можуть одразу ж виходити назовні. Якщо ж сюди додати закреп чи пронос, у будь-якому разі варто звернутися до лікаря, адже причини можуть бути найрізноманітніші – від повністю безневинних до тяжких захворювань. Симптом хибного друга, як його прозвали медики, тобто пукання з твердими речовинами (калом), може навіть стати вказівкою на рак кишківника. У таких випадках «сенсор кишки» не здатний відрізнити гази від калу, тобто механізм замикання виходу з кишки пошкоджено.

Алергії та непереносимість

Можлива причина метеоризму (скупчення газів у шлунку) – харчова алергія. Просто дивовижно, скільки пацієнтів із метеоризмом і проносом підозрюють у себе непереносимість до чогось, а на прийомі в лікаря просять провести тест на алергію. Проте справжні харчові алергії значно менш поширені, ніж припускають. Дослідження показали, що майже 20 % населення підозрює, що в них харчова алергія, насправді ж вона буває лише у приблизно 3 % дорослих. Такий тест на визначення алергії можна зроби по-різному. За допомогою експозиційних проб діагностують, як тіло реагує на ті чи інші харчові продукти. Підозрілі алергени можна й напряму занести в подряпину на шкірі: лікар бере або готовий розчин з алергенами, або ж невеличке сталеве лезо, ланцет і встромляє його спершу в підозрілий харчовий продукт, як-от яблуко, а тоді в шкіру. Якщо тканина виділяє гістамін і миттю виникає значний набряк із почервонінням, як після укусу комара, це свідчить про алергію негайного типу. Можна зробити й аналіз крові на алергічні антитіла, так звані IgE-антитіла. Але це коштує дорожче.

Деякі цілителі та лікарі рекомендують у разі виникнення проблем із кишківником діагностику іншого виду антитіл у крові: IgE-антитіла показують, що імунна система вступила в контакт із чужорідним білком (як-от із харчового продукту). Це часто трапляється й не є нетиповим, особливо якщо флора кишківника ослаблена. Саме тому тести часто демонструють позитивні показники. Але з алергією це не матиме нічого спільного. Потерпілому все ж дають зрозуміти, що він не зможе переносити численні харчові продукти. Зазвичай він отримує список харчів, яких варто уникати. Сумнівна рекомендація, адже вона не підкріплена наявністю справжньої алергічної реакції. Спільноти алергологів убачають у таких тестах небезпечну бізнес-маніпуляцію, яка сіє невпевненість серед пацієнтів, а також може призвести до недоїдання.

Якщо ж і справді діагностують харчову алергію за допомогою правильного тесту на IgE-антитіла, то від визначених продуктів і справді варто надовго відмовитися.

Значно частіше за алергію скарги на шлунково-кишкові розлади виникають з інших причин. Наприклад, через непереносимість фруктового чи молочного цукру, тобто фруктози чи лактози. Якщо ензими в тонкій кишці не можуть їх достатньою мірою розщепити та засвоїти, вони потрапляють у великій кількості до товстої кишки. Там притягують воду і завдяки бактеріям починають бродити, що викликає болі в животі, метеоризм і пронос. Здатність до засвоєння фруктози в кожної людини обмежена (35–50 грамів), тож майже кожен після двох великих склянок яблучного соку мав би розраховувати на кольки в животі; якщо ж функція транспортування фруктози обмежена, це стається вже в разі споживання менше ніж 25 грамів. Побороти цю досить поширену проблему можна зменшенням споживання фруктози з харчів (домашній цукор, між іншим, майже на 50 % складається з фруктози) та зміцненням флори кишківника. Генетично зумовлене порушення розпаду глюкози через нестачу ферменту травлення (альдолаза B) трапляється вкрай рідко. Це тяжке захворювання супроводжують блювання, гіпоглікемія та навіть кома.

Генетично зумовлена непереносимість лактози через нестачу ферменту травлення (лактази) характерна майже для всіх азіатів, для 70 % уродженців півдня, 20 % мешканців центральноєвропейських країн і кількох відсотків скандинавів. І це, власне кажучи, не хвороба. Молоко не є необхідним харчовим продуктом для дорослих. Рішення просте: уникати молочних продуктів, споживати мало, перейти на продукти без лактози. А фермент, якого бракує, організм може отримати у формі різноманітних харчових добавок.

Глянувши на всі ці вільні від глютену продукти на полицях супермаркетів, можна припустити, що автоімунне захворювання целіакія дуже поширене. При цьому ним уражені лише від 0,5 до 1 % населення. Імунна система налаштовується проти складників білка клейковини глютену та власного ферменту, який вона розщеплює в кишківнику. Так виникає потужне запалення з руйнацією філігранних слизових оболонок тонкої кишки. Глютен уходить до складу багатьох сортів злаків (пшениця, спельта, жито, ячмінь, однозернянка, полба, камут) і як клейковина – до багатьох страв. Однак таку велику кількість злаків, як ми споживаємо сьогодні, важко переносити й без целіакії. Особливо сучасне пророщене зерно, до складу якого входить високоякісний пестицид інгібітор амілази трипсину (АТІ), може призвести до надмірної активації нашої імунної системи. Збіжжя, яке очистили на фабриці від шкірки, містить до всього цього мало баластних речовин і харчових мікроелементів.

Організм погано переносить швидко перероблений в індустріальних умовах хліб, адже він містить подібні до підсолоджувачів вуглеводи, які не перетравлює тонка кишка. Там вони не засвоюються, тож неперетравлені потрапляють до товстої кишки, де бродять, коли їх розщеплюють бактерії товстого кишківника. Хто ж усе одно полюбляє хліб, той мав би перейти на традиційно спечені сорти: у доброму (кислому) тісті, яке доходить декілька годин, кисломолочні бактерії та дріжджі розкладають вуглеводи, що викликають здуття. Так переносимість хліба зростає.

Факт залишається фактом: оскільки злаки увійшли до раціону людини тільки-но з часу, коли вона припинила кочівний спосіб життя, тобто приблизно 10 000 років тому, то еволюція не мала достатньо часу, щоб пристосуватися до них повною мірою. Це можна однозначно спостерігати тоді, коли пацієнти знову й знову одужують від порушення обміну речовин, запалень шкіри чи органів, щойно різко обмежують споживання виробів із пшениці або взагалі відмовляються від них. Дослідження доводять, що гліадин зі злаків підвищує пропускну здатність слизової оболонки кишківника для подразників та активує запальні процеси. Навіть якщо целіакії немає. Симптоми відповідають тим, що спостерігаємо в осіб із синдромом подразненого кишківника.

У будь-якому випадку матиме сенс відновлювати слизову оболонку кишківника, дбаючи водночас про покращення його флори. Це стосується також тих людей, які не можуть переробляти гістамін і споріднені з ним медіатори й тому скаржаться на проблеми з кишківником. Саме непереносимість гістаміну часто стає ознакою порушеної флори кишківника. Тому діагностика скарг на цю систему має бути всеохопною: тести на алергію, ультразвукова діагностика органів у ділянці шлунка, аналіз крові та калу, а також ендогастроскопія. При цьому лікарі вистежують захворювання органів травлення або ж бактерію шлунка Helicobacter pylori. Вона слугує, як уже було зазначено, головною підозрюваною в запаленні слизових оболонок шлунка, але здатна спричиняти й виразки шлунка та дванадцятипалої кишки. Якщо у вас виникли скарги на верхню частину шлунка, біль під грудьми після їди, відрижку, печію та здуття, це може бути пов’язане з розмноженням цієї бактерії. Вона захищає себе від кислого шлункового соку за допомогою вироблення лужного амоніаку з сечовини, якою себе оточує. При цьому утворюється діоксид вуглецю, який можна виявити навіть у диханні, якщо дати пацієнтові перед цим спеціально маркований тип сечовини. Серед іншого мучителя можна виявити і в пробах калу, і через гастроскопію, і за допомогою аналізу крові.

Синдром подразненого кишківника

Якщо всі ці обстеження не привели до якогось результату, то з високою ймовірністю можна говорити, що у вас синдром подразненого кишківника, тобто проблеми з кишківником без конкретних органічних причин. Іноді такий синдром насмішкувато називають «синдромом примхи», але його слід сприймати цілком серйозно. Останнім часом таки вдалося встановити деякі фактори, які сприяють такому розладу кишківника. До них зараховують стрес і психічне навантаження, а також розлади нервової системи кишківника, інфекції з відповідними змінами флори кишківника, неправильне харчування, недостатню кількість руху, недосипання тощо.

Хороша новина: синдром подразненого кишківника хоч і неприємний, проте не несе великої загрози. Оскільки такий синдром – це діагноз методом виключення, тобто коли не було виявлено якоїсь конкретної причини, то лікування полягає у відновленні балансу за допомогою зменшення скарг. Оскільки ж вони відрізняються в усіх пацієнтів, то загальноприйнятого рецепта не існує.

Зробити добро для кишківника

Спробуйте уникати кави та коли, не куріть. Викресліть із раціону такі продукти цивілізації, як пророщене зерно, фастфуд, підсолоджувачі, барвники, консерванти та обтяжені пестицидами харчові продукти. Споживайте менше солі, рекомендована верхня межа становить 5 грамів на день, тобто не більше, ніж наповнена по вінця чайна ложечка без горбка.

Допомагають також популярні засоби, які відпускають без рецепта: чаї (кмин, ромашка, чорний чай, фенхель, м’ята, імбир, меліса), лікувальні грязі, капсули з дубильними речовинами (з таніном) і плід папаї. Іноді в пригоді можуть стати ліки, які продають без рецепта, що знімають спазм, або піногасителі, які розбивають пухирці газу в кишківнику, звільняючи від болю. Однак такі лікарські засоби лише пом’якшують симптоми й не лікують саму причину. Мінімум два літри води або чаю на день сприятимуть легкому походу в туалет. Регулярний рух сприяє просуванню вмісту кишківника. До секретних порад відносять і магнезію, яка сприяє роботі нервів і м’язів кишок. Не забувайте тюнінгувати флору кишківника. Це важливий ключ до лікування синдрому подразненого кишківника й одна з найпоширеніших підозр під час скарг на травлення. Найсучаснішу методику оптимально розпочинати з молекулярно-генетичного обстеження в спеціалізованій лабораторії нашого улюбленого кінцевого продукту обміну речовин. Адже недарма кажуть: якщо у флорі кишківника точаться баталії, це видно по фекаліях. У пацієнтів із синдромом подразненого кишківника зазвичай зміщена здорова стабільна флора кишківника: добрих бактерій надто мало, а поганих – забагато. Це називають дисбіозом. У хворих діагностують наявність мікроскопічних запальних процесів і надміру пропускний дірявий бар’єр слизової оболонки. Частково відсутні цілі групи корисних для здоров’я мешканців кишківника, підсилювачів імунної системи, будівників слизових оболонок, стабілізаторів слизових тканин і постачальників захисних речовин.

Зразкова купка фекалій коричнева, середньої твердості та з показником рН вище 6 – тобто трішки кислувата. Це зразок багатого різноманіття видів і притулок для багатьох корисних бактерій (нині відомо 40 000 типів бактерій кишківника). Що багатше різноманіття видів, то краще для здоров’я. Зразковим міг би бути кал людини кам’яного віку, яка споживала велику кількість баластних речовин. Сьогоднішні ж купки – це швидше сумне видовище зі зменшеним у багато разів різноманіттям видів. Причина – індустріально виготовлені харчові продукти й антибіотики.

Украй важливим є врівноважене співвідношення всіх мешканців між собою й не надто велика кількість дріжджових грибків. Збалансована спільнота бактерій дбає про щільність бар’єра слизової оболонки кишківника, щоб хвороботворні алергени, збудники чи шкідливі речовини не отримували доступу до слизової оболонки й не переходили до кровоносної системи.

Наші співмешканці в кишківнику виробляють вітаміни, допомагають у засвоєнні важливих харчових мікроелементів, захищають від захворювань серцево-судинної системи, раку, діабету та розладів обміну речовин, продукують медіатори й сигнальні речовини для міцної імунної системи та нашого гормонального рівня й борються з депресіями й мігренями. Правильні бактерії утворюють слиз, який, подібно до крему, підтримує слизову оболонку кишківника змащеною. Тож ковбаска проходить без проблем. На жаль, серед бактерій є й злочинні мешканці, які з задоволенням пожирають слиз, позбавляючи слизову оболонку захисту, гарантуючи довге сидіння на горщику.

Основи флори кишківника закладені ще в момент народження. Чи приходить дитина на світ через вагіну (чудово) чи через кесарів розтин (не забудьте змазати вагінальним секретом), чи годують дитину груддю (оптимальний варіант) або з пляшечки – це все, крім генетики, чинить вплив на мешканців нашого кишківника. Та найбільший внесок робить наш стиль життя.

Щоб ущільнити слизову оболонку кишківника, змащувати її та захищати від запалень, корисною може стати порада: їжте пребіотичні харчові продукти з великою кількістю баластних речовин, які тіло не перетравлює, а також харчові продукти з живими бактеріями.

Пребіотичні баластні речовини – це своєрідні добрива, які слугують поживою для корисних бактерій, забезпечуючи їм найкращі шанси на виживання. Паралельно відбувається регуляція обміну жирів, запобігання запаленням і виникненню ракових утворень, іде боротьба з надмірною вагою. Злі хвороботворні бактерії не здатні їх їсти, саме тому добрі їх витісняють – і це без уживання антибіотиків. Щоб простимулювати зростання популяції протизапальних бактерій і бактерій – стабілізаторів слизової оболонки (біфідобактерій, лактобацил), рекомендовано вживати такі продукти: топінамбур, корінь цикорію, часник, цибулю, порей, артишоки, спаржу, чорнокорінь, цикорій, радикіо, цикорій салатний, броколі, пастернак, червоний буряк, солодкий горошок, папаю, зеленуваті банани, диню, персик, горішки кеш’ю та картоплю в мундирах. У всіх, кого терзає синдром подразненого кишківника, в прямому значенні «на вустах і в кишках» улюблена страва – луска зернят індійського подорожника, багата набухлими, слизистими та розчинними баластними речовинами. Вони роблять внесок до обсягу калових мас та їхнього легкого виходу. Продукти з високим умістом волокон і баластних речовин – це цілозерновий хліб, бобові та горіхи. Вони обтяжують калові маси й підтримують рефлекс відкриття заднього проходу під час перебування в туалеті. Баластні речовини для здорової флори кишківника можна придбати і в формі харчових добавок в аптеках. Здебільшого вони називаються «фрукто-» або «галакто-олігосахариди», «резистентні сили», «волокна акації», «пектин» або «інулін». Щоб не спровокувати закреп, треба вживати достатню кількість рідини. У разі здуття живота до баластних речовин слід звикати поступово. Деяким пацієнтам рекомендують дієту FODMAP. FODMAP – це абревіатура для «ферментованих оліго-, ди-, моносахаридів і поліолів». Під час такої дієти на декілька тижнів відмовляються від вуглеводів, що можуть бродити, тобто від фруктів, овочів, хліба, молочних продуктів і солодощів. Тоді їх поступово знову вводять до раціону та спостерігають, що саме пацієнт переносить добре, а що – погано. Така дієта суперечить рекомендації приймати фрукто-галакто-олігосахариди, що, знову ж таки, чудово допомагає багатьом пацієнтам із синдромом подразненого кишківника. Наукова спільнота ж досі не дійшла спільного висновку.

Пробіотичні харчові продукти – це «жива їжа» з великою кількістю привабливих мешканців кишківника. Їх можна знайти в непастеризованій квашеній капусті, корейській страві «кімчі», японській ферментованій сої «нато» та інших ферментованих харчових продуктах. Кисле молоко, ряжанка, йогурт із живими культурами, кефір і квас сприяють флорі кишківника, так само як і свіжий салат з городу, листя якого вкрите бактеріями у природний спосіб. В аптеках і магазинах продуктів дієтичного харчування ви знайдете також різноманітні суміші бактерій у вигляді харчових добавок. Головне завдання вживання таких засобів – поселити корисні мікроорганізми в кишківнику на довгий час. Тож матиме сенс уводити їх до раціону знову й знову. Правильно підібрати суміш бактерій можна після згаданого вище молекулярно-генетичного аналізу калу. Він допомагає дізнатися, чого саме бракує.

Та навіть найкращі харчові продукти допоможуть мало, якщо ми їх поспіхом проковтуватимемо. Не поспішайте під час їди, жуйте з задоволенням і уникайте будь-яких форм тривалого стресу. Адже під час стресу активна симпатична нервова система – суперник парасимпатичної. Вона нам потрібна для якісного травлення як спокійна відновлювальна частина вегетативної нервової системи. Адже ви й самі знаєте: сила у спокої. Це стосується й кишківника.