Читать книгу Внутрішня історія. Про це не говорять - Йаэль Адлер - Страница 6

Але ж то були класні часи, коли ще був бакулюм – кістка пеніса, як оце сьогодні в усіх інших ссавців. Горили, вовки, ведмеді, моржі та багато інших істот чоловічої статі різних видів мають бакулюм. У моржа його довжина – гордих 60 см! Наші прямі пращури мавпи наділені всього лиш 1—2-сантиметровими кістками пеніса, а шимпанзе – ще жалюгіднішою кісточкою в голівці. На жаль, еволюція позбавила сучасного чоловіка бакулюму – піднявши таким чином на п’єдестал тему слабкої ерекції.

У чому ж річ? Відповідь вас, мабуть, приголомшить: у нашому більшою чи меншою мірою моногамному способі життя. Чоловік сьогодні не повинен перебувати весь час у здатності та готовності до спарювання, щоб швиденько запліднити самку, поки не наспіла конкуренція. Це було вкрай важливо тоді, коли в розпорядженні перебувало не так багато самок, тож треба було сповна використати кожну нагоду. А інтегрована в пеніс кісточка завжди забезпечувала 100-відсотковий результат, навіть якщо статевий акт був спонтанним і відбувався під тиском часу. Крім того, така дильдо-кісточка в наших предків захищала їхній трубкоподібний сечовивідний канал у нутрощах пеніса від механічних ушкоджень.

Сьогоднішній чоловік, який живе моногамно або ж принаймні почергово моногамно, здебільшого може розраховувати на присутність партнерки в стосунках. Він виділяє час, щоб досягти збудження, не побоюючись, що зараз забіжить сусід і викраде в нього жінку. Він може копулювати в спокої та за взаємної згоди. Еволюційно-технічна перевага моногамії полягає в тому, що чоловік не підчіпляє на кожному кроці венеричні захворювання й не заражає (а це цілком можливо) та не руйнує весь свій вид з кам’яного віку. Саме тому сучасний пеніс без кісточки в разі потреби повинен сам подбати про власну твердість. Він це здійснює за допомогою своєрідної гідравлічної помпи для вирівнювання поршня. Якщо це вдається ідеально, то архаїчна частка жінки отримує такий сигнал: перед тобою – здоровий чоловік, з яким вигідно спарюватися. Якщо ж пеніс не підіймається, то за цим може ховатися серйозна недуга – з еволюційно-біологічного погляду далеко не найкращий початок для продукування нащадків. Тобто природа сама вирішує, відбуватиметься чи не відбуватиметься розмноження.

Підбадьорливе в таких ситуаціях з уст жінки «Та зі всіма таке трапляється» знаходить своє наукове підтвердження. Майже кожен чоловік мав справу з такою ситуацією. Неприємно, та все ж це не причина хвилюватися. Лише якщо слабка ерекція трапляється протягом більше шести місяців і не дозволяє здійснити коїтус у понад 70 % випадків, то виникає потреба медичного втручання. Та перш ніж детальніше розглянути питання еректильної дисфункції, спершу треба з’ясувати, що ж, власне, відбувається під час ерекції.

Ерекція – чарівна паличка серця

Для того щоб пеніс піднявся, мов той надувний батутний замок, і достатньо довго перебував у такому стані, основна передумова – розслаблення. Цьому сприятимуть гарні думки та збудлива інформація з органів чуття. Доторки до пеніса та до ерогенних зон шкіри стимулюють центр ерекції в нижньому кінці спинного мозку. Звідти нервові імпульси досягають пеніса. Нерв, який це уможливлює, – уже згаданий раніше парасимпатик. Він – один із компонентів вегетативної нервової системи, тому долучений до несвідомої регуляції внутрішніх органів і кровообігу. Парасимпатик не варто називати «нервом відпочинку» чи «нервом спокою», адже він відповідає за накопичення резервів тіла, тілесне розслаблення, травлення та розширення кровоносних судин.

На ерекційний рефлекс значною мірою впливає мозок. Якщо атмосфера підхожа, то можна продовжувати. Коли ж виникає стрес чи інші перешкоди, пеніс у прямому значенні цього слова не буде розгортатися. Щойно від мозку надходить зелене світло, маленькі кровоносні судини розширюються. Вони заповнюють печеристі тіла статевого члена, немов кухонну губку. Для цього потрібен монооксид азоту. Цей медіатор виникає з амінокислоти L-аргінін і змушує судини пеніса розширюватися завдяки розслабленню судинних м’язів, тож пеніс наповнюється на максимум. З огляду на цей факт можна зробити висновок: усе, що шкодить якості судин, впливає й на потенцію: надлишкова вага, підвищені показники жиру в крові, високий кров’яний тиск, куріння, діабет, ну і, звісно ж, стрес. Відомі гормони стресу адреналін і норадреналін – справжні вбивці потенції. Вони підвищують кров’яний тиск і пришвидшують серцебиття, пеніс пасе задніх.

Якщо ж усе йде за планом, твердий корпус пеніса, який можна добре відчути крізь шкіру під час ерекції, напружений, коли статевий член налитий кров’ю. Відбувається підвищення тиску, як у добре накачаній шині. Пеніс росте, стає твердим і в пошуках пригод поглядає вгору. Оскільки кров лиш дуже повільно відтікає крізь перетиснені вени в тіло, пеніс здатен ще довгий час зберігати твердість. У осіб із коагулопатією, під дією певних лікарських засобів, із пухлинами й пошкодженнями пеніса, а також у тих, що вживають кокаїн, може статися так, що кров у пенісі згортається у згусток і зумовлює тривалу ерекцію. Для декого це, можливо, звучить заманливо, але може перетворитися на болісну та небезпечну ситуацію. Тоді точно про якісь приємні відчуття не може бути й мови.

Парасимпатик стимулює залози чоловічої уретри, утворюється передсім’яна рідина. Це щось на кшталт групи прибиральників, які проводять зачистку уретри для основного струменя сперми. Крім того, передсім’яна рідина – ідеальна, вироблена власним тілом змазка для проникнення у вагіну. Між іншим, до її складу теж можуть уходити сперматозоїди, які залишилися з попереднього разу, навіть якщо вже минуло багато часу. Партнерка може завагітніти, навіть якщо перед власне апогеєм шоу натягнути презерватив.

Парасимпатик, до слова, гіперактивно реагує на пронос і блювання. Тож хто обіймає тазик і раптово відчуває ерекцію, у того може зародитися думка, що блювання приносить щастя. Але це радше помилкове твердження.

Під час наростання механічного тертя голівки статевого члена запускається нерв симпатик, антагоніст парасимпатика. У центрі еякуляції спинного мозку в якийсь момент запускається тривога й неконтрольована гладка мускулатура придатка яєчка, сім’явивідних проток, простати та сім’яних пухирців скорочується. Сечовипускний канал розтягується, м’яз промежини ритмічно контрагує, а сперма виштовхується назовні. Паралельно пришвидшується серцебиття та дихання, розширюються зіниці, виділяється піт, мускулатура твердне. Після оргазму все відбувається у зворотному напрямку. Запускається рефлекс сну, що забезпечує перерву та відпочинок.

Для чого ще потрібна ерекція? Уночі, наприклад, щоб тренувати пеніс. Удень – як в одного з моїх пацієнтів – з метою демонстрації.

Під час прийому один чоловік схвильовано продемонстрував мені зміни коричневого кольору на своєму фалосі. Я оглянула цю ділянку крізь мікроскоп і подумала, що причин хвилюватися немає. Ідеться всього лиш про доброякісне поверхневе скупчення зроговілої тканини, себорейний кератоз, наріст, який дещо негалантно прозвали старечими бородавками. Пацієнт уже побував в іншого лікаря, але далі не позбувся скепсису: я точно недостатньо уважно його оглянула. «Зачекайте, – мовив він, – я зараз швиденько змушу його стверднути». Раз-два – і кількома порухами руки клубок зроговілої тканини натягнувся, а до нового критичного обстеження приготувався тепер уже напружений фалос. Отже, еректильної дисфункції не було, натомість скупчення зроговілої тканини так і залишилося скупченням зроговілої тканини.

Маленький друг, що далі?

А що робити, якщо пеніс узагалі не збирається виходити зі сплячки? Якщо ніщо не підіймається, хоч як би там стимулювали? Така еректильна дисфункція протягом тривалого часу зростає з віком. У віці від 30 до 39 років таку проблему має 4 % чоловіків, у віці від 70 до 80 – майже половина. У віці до 40 років, за грубими оцінками, приблизно в 50 % усіх випадків свою роль відіграє психіка. У широкому розумінні сюди зараховують стрес, біоритм, частину доби та клопоти, які торкаються й душі пеніса. Якщо депресії, страхи чи перевантаження надто рано роблять гіперактивним нерв стресу симпатик, у парасимпатика не залишається жодного шансу на те, щоб повстанець не перетворився на повішеника. І це саме тоді, коли нарешті вдалося роздмухати таке бажане полум’я, вона демонструє готовність, а ВІН раптом оголошує страйк перед самим збудженням.

Потенція, великий фалос і сексуальна витримка – одвічні поняття чоловічого самовизначення. Спокійний член, відповідно, перетворюється на гігантське тавро й табу. Латентна кількість тих, хто намагався боротися з розладами потенції, найімовірніше, значно більша, ніж оголошує офіційна статистика. Про це можна здогадатися й за тим, що багато чоловіків удають, ніби просто йдуть на рутинне обстеження до лікаря, але насправді хочуть, щоб їм виписали таблетки для кращої або ж бодай якоїсь ерекції.

Поводитися з розладами потенції – у тому числі й лікарям – треба чуйно, співчутливо, терпляче та максимально стримано. А партнерки, які зіштовхнулися з гострою м’якістю пеніса, мали б і самі м’яко відреагувати та спершу подбати про розслаблення, щоб у НЬОГО знову з’явилося напруження. Якщо ж вони тиснутимуть на чоловічу душу, стрес ставатиме дедалі більшим, а «повстання» – малоймовірним. Найгіршим є те, що чоловіча душа й сама здатна себе достатньо накручувати аж до того, що боятиметься наступного статевого акту. Якщо так сталося й потенція вже довгий час не повертається – негайно до лікаря й шукати причини лиха! Недостатня «стійкість» може бути й симптомом серйозного захворювання. Адже далеко не в усіх випадках єдиними ворогами твердості будуть стрес і нестача тестостерону. Часто за цим приховані перші ознаки коронарної хвороби серця або супутнє ускладнення на основі діабету.

Звісно ж, уролог для впевненості шукатиме й органічні розлади, які послаблюють функції пеніса, нервові ушкодження чи порушення гормонального балансу. Тілесні фактори або приймання медикаментів, наприклад бета-блокаторів від високого тиску чи психотропних засобів, – інші можливі причини слабкої стійки. Важливу роль можуть відігравати й пошкодження печеристих тіл і збільшення простати. Найпоширеніша органічна причина еректильної дисфункції – хвороблива деформація кровоносних судин. В’яла чарівна паличка може стати, таким чином, вісником порушення кровопостачання серця чи артерій. До особливої групи ризику входять курці, діабетики, особи, що зловживають алкоголем, люди з надлишковою вагою, а також чоловіки з порушеним обміном жирів і нестачею вітамінів. Тож не забувайте час від часу робити розгорнений аналіз крові та перевіряти, чи все там у порядку. Адже якщо, наприклад, у крові надто багато амінокислоти гомоцистеїну, вона пошкоджує судини й підвищує ризик як високого кров’яного тиску, інфаркту міокарда, тромбозів, інсульту та деменції, так і еректильної дисфункції. Її рівень можна знизити, якщо в крові буде достатньо фолієвої кислоти, вітамінів В6 і В12. Цікавий той факт, що регулярний секс (мінімум один раз на тиждень) теж зменшує рівень гомоцистеїну. Отже, секс – це здоров’я!

Що робити зі в’ялою паличкою та ранньою пташкою?

Порадою номер 1 як для решти, так і для цього типу проблем стане зміна нездорового способу життя. Боротьба зі стресом, рух, здорове харчування і насамперед спокійно все обговорити, а якщо проблеми є тривалими – з лікарем, щоб можна було виключити всі основні причини. А які бувають протиотрути? Може, ті, які рекламують чи не в кожному телемагазині? Там знову й знову натрапляєш на фотографії літніх чоловіків, яких прикрашає сповнена надії усмішка, а поруч красується жирний напис: «Проблеми з ерекцією? Дієва допомога тим, у кого слабка потенція!» Рекламують гомеопатичні пігулки, лікарські трави та харчові добавки. Звісно, зі зростанням задоволення пацієнта, адже ерекції, яка дуже сильно пов’язана зі страхами невдачі, можуть допомогти навіть напівмедичні засоби та плацебо. Віра в ефективність, хоч її там і нема, допомагає часом не лише зрушити гори. Ефект плацебо забезпечує успіх у 30 % проблем з ерекцією.

У багатьох випадках корисною буде вже згадана амінокислота L-аргінін, яку можна приймати великими дозами, тобто десь 3–5 грамів на добу. Вона покращує кровопостачання пеніса в ерегованому стані. Та все ж найпоширеніші серед урологів знамениті класичні засоби – віагра й Ко, активні речовини яких називаються силденафіл, тадалафіл, варденафіл і аванафіл. Залежно від типу їх можна приймати або ж безпосередньо перед майбутнім статевим актом, або ж, як тадалафіл, у малих дозах (5 мг) щоденно для спонтанних статевих зносин і в дозі 20 грамів як «пігулку вихідного дня», адже така активна речовина надовго залишається в крові. Ці засоби пригнічують фермент, який стимулює розпад ерекційних речовин. Саме тому вони здатні діяти довше. Цибуля та часник вивільняють природну віагру організму – сірководень. Він зменшує кров’яний тиск і розширює судини пеніса.

Якщо вночі пеніс збуджується і зранку «прокидається першим», але під час сексу рахунок із податкової зводить усе збудження нанівець, то такі засоби особливо корисні, адже в такої проблеми немає жодних органічних передумов.

Новий, не дуже поширений метод відновлення боєготовності пеніса – це ударно-хвильова терапія. Спершу її тестували на щурах-імпотентах, пеніси яких під дією незначних ударних хвиль знову підіймалися й тверднули. Хороших результатів пізніше досягли з пацієнтами, які мали кривий пеніс, адже тканина тверділа у формі смужки чи вузлика лише з верхнього боку. Причини такої хвороби, яка очевидно веде до проблем і болю під час сексу, досі не встановлено. Так само як ортопед розгладжує болючі закам’янілі м’язи, про пеніс дбають теж обережно. Якщо загрубінню тканин не більше шести – дванадцяти місяців, можна досягти справді великих успіхів. Здебільшого достатньо п’ятнадцятихвилинного сеансу на тиждень, щоб десь за п’ять тижнів позбутися такого загрубіння, а пеніс знову отримав змогу випрямлятися. Не треба боятися, ударні хвилі високої інтенсивності не завдають болю. Існує припущення, що їхня ефективність зумовлена покращенням еластичності сполучної тканини, що позитивно впливає на кровопостачання і на еректильну функцію, а отже, це варте того, щоб спробувати в такий спосіб полікувати ослаблені пеніси.

Use it or lose it[7]: тренування печеристих тіл

Хто перепочине, той спочине – це правило стосується й пеніса. Якщо чоловік перестає вправлятися, то стає схильним до порушень ерекції. Причин цього явища багато. По-перше, третина печеристих тіл пов’язана з діафрагмою тазу чоловіка. Вона мала би бути максимально твердою, щоб через збудження кров з пеніса не почала виливатися назад, спорожнюючи таким чином печеристі тіла. Жінкам під час тренування тазового дна кажуть, щоб вони втягнули промежину всередину й проїхалися з нею «ліфтом». Перший поверх, другий, третій, четвертий і знову вниз. Чоловікам же по-дружньому можна просто порекомендувати, щоб вони, стежачи за «відчуттями», втягнули основу пеніса всередину. Спробуйте самі – проста малесенька вправа, яка може мати неабияку дію. Електростимуляція, відома зі спорту, коли маленькі електроди приклеюють до пеніса та промежини, тренує дно таза з м’язами, що впливають на потенцію, стимулює м’язові клітини та нерви апарата кохання й покращує вибуховий ефект від виступу – щоправда, серед людей із нормальною потенцією без якихось попередніх розладів. Видатки на такі методики покриває медичне страхування. Тренування тазового дна за допомогою пілатесу та йоги або ж на медичному реабілітаційному приладі стимулюватиме любовний потенціал тазового дна як чоловіків, так і жінок.

Крім того, було б добре, якби ви час від часу фліртували превентивно, так би мовити. Адже це помітно підштовхує рівень вашого тестостерону вгору, а тестостерон викликає потенцію. Регулярне надходження кисню – еліксир молодості для пеніса. Я не маю на увазі, що вам треба у той чи інший спосіб вивішувати його зі штанів на багато годин протягом дня, щоб він виходив на свіже повітря. Свій кисень він отримує через приплив крові. Якщо пеніс спить без використання, то вміст кисню у крові цієї місцевості справді низький. Це миттю змінюється, коли шлюзи відкриті й до печеристих тіл надходить свіжа, збагачена киснем кров, яка турбується про регіональні сексуальні нерви та структури тканин. Хто станом на цю мить не має привабливого партнера, той міг би вручну доставляти до печеристих тіл додаткову порцію кисневмісної крові. Крім того, пеніс і сам про себе дбає. Про те, що з вами все в порядку, свідчить його автономне тренування, адже саме для вас він здійснює три – п’ять нічних ерекцій із потужною ранковою стійкою. Оскільки він знає, що в пробудженому стані будь-якої миті може настати нагода спарювання, треба бути тренованим та у формі!

Чи знали ви, що еякуляція п’ять разів на тиждень захищає від раку простати? А жіночий світ теж у цьому питанні дотримується єдиної позиції, хоч до цього часу немає серйозних досліджень: свіжа сперма легко засвоюється як через свою консистенцію (від рідкої до тягучої), так і через свій смак (солоність і аромат каштанового цвіту, айланта найвищого та барбарисових квітів). Тож витрачати сім’я у здорових цілях хоч і суперечить строгим релігійним приписам, однак з погляду медицини абсолютно дозволено. А хто хотів би підтюнінгувати смак, той може спробувати їсти свіжі ананаси та пити багато води.

Деякі чоловіки ще ніколи не пробували на смак власну сперму, ані наодинці, ані після того, як це зробила їхня кохана. Деякі навіть не цілують своє коханнячко після вдалого орального сексу, побоюючись, що, можливо, на її губах залишилося трішки сперми. Виникає питання, чи це сором’язливий результат скутого сексуального виховання, яке вважає солонуватий сік поганим і аморальним, якщо його використовують не для того, щоб дарувати нове життя, чи просто смаки різні, – це, між іншим, стосується й жінок. Турбота про стосунки завжди має сенс – це важливе як для пар, так і автоеротичних варіантів. Бо хто зі своїм пенісом «на ТИ», той не страждатиме так швидко від страху, що він підведе. Тож час для розрядки мав би регулярно виділяти кожен чоловік. Ніби за рецептом. Усі застереження, що від онанізму можна осліпнути чи втратити частину спинного мозку, давно спростовано. А якщо ви ще й куштуватимете час від часу продукт власної діяльності, то вивчите свій смак і знатимете, коли і як ви смакуєте. Тому з часом переконаєтеся: так, це я, я смачненький і заслуговую на любов.

Коли пенісу стає вузько: фімоз

Те, що звучить як назва ніжної, тендітної квітки, насправді позначає неприємне та обвантажливе звуження крайньої плоті. Як відомо, вона буває різної форми та довжини, так само як і пеніс, який вона покриває. Дехто ніжно говорить про шкарпеточку чи шапочку. Крайня плоть служить для захисту чутливої голівки (прадавній чоловік на полюванні, одягнений лише в пов’язку на стегнах, радів, що всяка довга травинка не шмагала, дряпала чи різала його голівку). Крім того, крайня плоть – чудова іграшка для її власника та/або для решти залучених. Звісно ж, за умови, що такий ласий шматочок не обрізаний (про це згодом).

До шести років цілком нормально, що крайня плоть вузька й немов шапочка-хоботок покриває (необрізаний) пеніс. Еволюційний сенс: голівка дітей наших предків була захищена природним звуженням крайньої плоті. Цікаво, що дослідники виявили лише рівно два тактильних тільця на квадратний сантиметр крайньої плоті. Для порівняння: на кінчиках пальця, на подушечках з їхньої внутрішньої сторони розташовані 150 тактильних тілець на один квадратний сантиметр, до того ж вони у п’ять разів більші. У віці від п’ятнадцяти років чуттєвість крайньої плоті паралельно зі зростанням сексуального використання пеніса різко спадає, тактильних тілець стає ще менше. Крайня плоть стає еластичною й розтягується, щоб її можна було без проблем відтягти з голівки та знову надіти. Уже в 95 % шістнадцятирічних цей механізм працює бездоганно. Проте іноді крайня плоть залишається надто вузькою або ж звужується протягом життя – виникає відчуття стискання та болю, сеча не може нормально протікати, крайня плоть надувається, наче повітряна кулька, наповнена водою. Постійні інфекції з почервонінням, набряками чи попрілостями – вірні супутники всього процесу. Нееластичну, запалену крайню плоть подеколи можна відтягти з голівки, але повернути назад – без шансів. Якщо голівка потрапила до такого полону, вона може задушитися або ж навіть відмерти. Екстрена ситуація – негайно до уролога!

Для того щоб лікувати легеньке звуження консервативним методом, лікарі призначають десь на чотири тижні потужний кортизоновий крем. Він покликаний вгамувати запалення й розм’якшити шкіру. У разі появи ознак інфекції, крім того, вдаються до антибіотиків, протигрибкових засобів, олійок чи антисептичних або протизапальних ванночок для пеніса. Так само як і жінки, чоловіки з інфекціями нижніх ділянок отримують користь від оздоровлення флори кишківника за допомогою добрих, живильних бактерій. Захист має працювати! Тож, як і з рештою криз організму, варто зважати на мікроелементи (вітаміни, елементи-домішки, жирні кислоти) в крові. Діабетики мали б чітко відрегулювати рівень цукру; куріння, звісно ж, під забороною. Крім того, не варто чинити стосовно ніжної крайньої плоті, яка переживає не найкращі часи, безмірне насильство: через неприборкані механічні рухи вона може порватися, вкритися рубцями, що лиш погіршить ситуацію. Особливо легко таке трапляється в шаленстві з повздовжньою складкою (вуздечкою) на нижній частині. Якщо консервативне лікування не допомогло, крайню плоть видаляють хірургічним способом.

Раз-два – і нема: обрізання

Обрізання без медичних причин – тема, довкола якої точаться палкі та контроверсійні дискусії. У США та в євреїв цю процедуру проводять невдовзі після народження, у мусульман – в дитячому віці. Її практикують уже тисячі років. Існує припущення, що третина всього чоловічого населення планети обрізана. Теорії та міфи стосовно того, обрізані чи необрізані чоловіки характеризуються більшою сексуальною стійкістю, кращі коханці та мають сильніші відчуття, рухаються в обох напрямках, однак більшість досліджень доводять, що жодної різниці не існує. Це особливо важливо для чоловіків, які змушені позбутися крайньої плоті через звуження чи хронічні запалення й дуже хвилюються про своє майбутнє статеве життя.

Дослідження, які «вимірювали» чоловіків до та після обрізання, констатують: після обрізання чоловіки не мали жодних обмежень у сексуальній функції, світі відчуттів, задоволення чи пристрасті. Переважна кількість оцінила вплив такої операції на сексуальні відчуття позитивно або ж на тому рівні. Лиш незначна кількість чоловіків відчули погіршення. Суто з наукового погляду немає жодної помітної різниці, що б позначилася на сексуальних функціях чи задоволенні від сексу. Чутливість статевої голівки як в обрізаних, так і в необрізаних не продемонструвала якихось відмінностей, хоч дивним чином в обох груп під час збудження вона зменшується – скоріш за все, заради безболісного сексу. У чоловіків із крайньою плоттю пеніс дещо втрачає чутливість у тих місцях, де вона скручується у складку. Крім того, чоловіки від природи задумані з системою нагород, прихованою в голівці. Вона позитивно реагує на тепло. Прихований смисл – пеніс відчуває приємність тепла в піхві, тож для перебування в «позиції стоячи» надає перевагу саме цьому місцю над іншими. І щоразу, коли він відчуває цю блаженну атмосферу, він знає: так, я прийшов у правильне місце! У такий спосіб природа продовжує таємну стимуляцію розмноження.

Багато жінок вважають обрізані пеніси особливо естетичними. До того ж вони знову й знову наголошують на аспекті гігієни. Але чисті та доглянуті необрізані пеніси з міцним мікробіомом крайньої плоті такі ж гігієнічні. Та й жінки не мали б забувати, що їхня слизова складчаста територія жіночої мушлі теж не найстерильніше місце. На щастя. Та все ж є численні дослідження, які доводять зменшення ризику перенесення венеричних захворювань і ВІЛу обрізаними чоловіками. Крайня плоть гігієнічна, але все ж там полюбляють поселятись інфекції.

Оскільки я лікарка, то вважаю крайню плоть мудрим витвором природи, який варто було б залишати. Обрізання є й залишається оперативним і безповоротним утручанням. Тож ускладнення такі ж можливі, як і під час інших операцій.

Дозвольте пенісу бути пенісом

Один мій пацієнт мав за плечима довгу та безуспішну Одіссею по різних лікарях. Він дуже переживав. Його статева голівка хворіла. Вона була висушена, виступали екземи та почервоніння, особливо після сексу. Свербіло. Справжній застій. Йому було приблизно 25 років, і він мав дівчину. Інші лікарі призначили йому детальну діагностику на наявність хвороб, що передаються статевим шляхом. Його подруга теж потрапила під підозру, адже, зрештою, скарги посилювалися саме після сексу з нею! Усі лабораторні дослідження не показали чогось незвичайного. Та все ж молодого чоловіка марно намагалися лікувати всілякими протигрибковими, антибіотичними, дубильними та кортизоновими кремами, цинковими пастами та дезінфікувальними ванночками для пеніса, а також очищенням за допомогою оливкової олії. Йому рекомендували більше часу приділяти гігієні – постійно ретельно мити пеніс, особливо після сексу, і зрештою – так, ви справді це читаєте – сушити його феном. Усі ці методи використовують, коли кінцівки тіла є інфікованими чи запрілими. Але аж ніяк не в таких ситуаціях, адже тут маємо справу з пошкодженою, понадміру вичищеною, пересушеною голівкою, пригніченою та безпорадною.

Після такої кількості самовідданого догляду ми вирішили просто залишити цей шматочок тіла в спокої. Під час прийому душу раз на день крайню плоть відтягнути й вимити виключно теплою водою без усіляких гелів для душу. Витерти або ж просто полишити на декілька хвилин із відтягнутою крайньою плоттю, поки вода не підсохне. А після сексу просто затишно вмоститися, а не зриватися з місця й летіти в душ, натомість дозволити секретам висохнути.

Така «складна» концепція терапії дозволила крему, який виділяє сам пеніс, нарешті виконати свою роботу: щойно тальковмісна смегма знову почала щедро змащувати цю ділянку, відразу ж відбулася регенерація захисної біофлори охоронців слизової оболонки. Постійному знежиренню пеніса милом прийшов кінець. І тільки погляньте: через чотири тижні пеніс був як новенький, усі ознаки хвороби зникли. А ще недавно потенційно токсична вагіна подруги раптом стала улюбленим місцем оздоровлення.

Та не завжди лікування проходить так легко. Якщо справді більше нічого не допомагає, зцілення може настати після видалення крайньої плоті.

Увага: якщо у вас протягом тривалого часу не зникають скарги всупереч усіляким методикам лікування, то для впевненості рекомендую вилучити незначний зразок тканини для аналізу. Гістологічне обстеження патології лиш сприятиме тому, щоб можливі загрози не залишилися поза увагою.

Маленькі яєчко до яєчка

Усі говорять про пеніс, але ні словом не згадують яєчка. Але при цьому все значуще сховане саме в них. Ось найважливіші факти про забутих і замовчуваних висючок. Я впевнена, що навіть експерти з яєчок знайдуть тут кілька цікавинок, про які не знали раніше.

Форма: яйцеподібна.

Вага одного яєчка: ca[8]. 20 грамів.

Обвід: для вимірювання в розрізі одного яєчка розміром зі сливку використовують ультразвук або ручний орхідометр – намисто з дерев’яних або пластикових перлин (від 1 до 25 мм) у формі яйця, щоб їх можна було приставити й порівняти з яєчком. У дорослих осіб довжина яєчка становить від 4 до 5, товщина від 2 до 3 см, а обвід – від 20 до 25 мм. Якщо, крім ультразвуку, у вас є ще й яйцеподібне намисто, то візьміть лінійку та виміряйте об’єм: довжина х ширина х висота х 0,5 = об’єм яєчка. Між іншим: одне яєчко не схоже на інше, навіть якщо утворює з ним одну пару.

Основні завдання: яєчко – справжня фабрика. Воно виробляє для молодого чоловіка в розквіті сил орієнтовно 1000 сперматозоїдів на секунду, тобто приблизно 100 мільйонів на день. Щоб упоратися з таким замовленням, у нього в розпорядженні від 250 до 300 виробничих цехів, виробничі канали яких усі разом сягають довжини 300 м. Щоб сперма залишалася свіжою, її відвантажують у мошонку, яка свідомо винесена поза межі теплого тіла. Тут, до слова, на цілих два градуси холодніше порівняно з внутрішньою температурою тіла, тож такий зовнішній склад забезпечує спермі оптимальну температуру для накопичення. Після викиду в жіноче тіло вона зберігає здатність до запліднення ще до трьох діб. У жінок, які за цей час мали секс із кількома чоловіками, відбувається часове перекриття одних сперматозоїдів іншими, які щойно надійшли. Те, що це трапляється частіше, ніж можна було б подумати, підтверджує, між іншим, і архітектура пеніса. Його голівка, яка зменшується у формі піраміди, не лише слугує для того, щоб, немов стріла, проникнути в піхву. Її основа, тобто там, де над борозною виступає корона статевої голівки, покликана вигрібати, немов граблями, чужу сперму від попереднього сексуального партнера, стаючи єдиним переможним постачальником плодючих сперматозоїдів. До слова, вчені припускають, що таке безупинне навантаження – вироблення сперми й тестостерону – і є причиною того, чому чоловіки не живуть так довго, як жінки. Енергії, яку вони для цього використовують, бракує в іншому місці – звідси й набула свого значення фраза «Він вижав із себе всі соки». Вивчення сімейних хронік показало, що євнухи жили більше ніж на 14 років довше за ровесників із яєчками. Ці дані було підтверджено й на щурах і собаках. «Сперматозоїд-чемпіон», покликаний запліднити яйцеклітину, проходить каналами від яєчок довгий шлях, перш ніж потрапити в тіло жінки, – до семи метрів! Сперматозоїди пересуваються хлистоподібними рухами свого джгутика зі швидкістю три – п’ять міліметрів на хвилину. Добре те, що еякуляція в найважливіший момент надає потрібного поштовху. Найвищої якості сперми досягають, згідно з даними досліджень, за допомогою здорового харчування, багатого бета-каротинами та лікопеном, L-карнітином, селеном, вітаміном С та вітаміном Е. Алкоголь, до слова, пригнічує утворення сперматозоїдів і може викликати безпліддя. Сперма сучасного чоловіка вже декілька десятиліть поспіль утрачає позиції якості. Учені виявили, що за останні сорок років кількість сперматозоїдів у здорового чоловіка зменшилася вдвічі. Фінська сперма все ще вважається достатньо багатою, однак у Європі, Північній Америці, Австралії та Новій Зеландії негативний тренд триває. Натомість чоловікам із Південної Америки, Азії та Африки погані новини не загрожують. Причина не відома. Є припущення, що винні в цьому пом’якшувачі, отрути, фастфуд, сигарети, носіння мобілки в кишені штанів, яка, з одного боку, підігріває яєчка (так, ніби варить яйця), а з іншого – пошкоджує сперматозоїди через електромагнітне випромінювання. До того ж на відстані півметра й більше! Проте – увага! – мобільні телефони – ненадійний засіб контрацепції. Тож прохання не відмовлятися від презервативів і довіряти лише «ай[9]