Читать книгу Лола шукає подругу - Ізабель Абеді - Страница 5

Ненавиджу рибу. Ні, не ту, що в акваріумі, в річці чи в морі. Там рибки просто чудові. Ненавиджу смак риби. І її запах.

Дівчинка, що увійшла до класу, сіла на вільне місце поруч зі мною. І тхнула вона рибою. Від голови до ніг. Сама вона була маленька й миршавенька, і важко було повірити, що така невелика дитина може отак тхнути. Але найжахливіше – це волосся. Воно було чорне і стирчало на всі боки. Саме від нього йшов найсильніший запах. Та найгірше було те, що сиділа вона скраю. І якщо я хотіла почути, що говорить учителька, мені доводилося повертати голову в її бік і вдихати запах риби.