Читать книгу Лола та аварійний вхід - Ізабель Абеді - Страница 5

Біля школи на нас чекала Пенелопа, мама Фло, щоб відвести до «Перлини півдня». Це наш портовий бразильський ресторанчик, у якому Пенелопа працює офіціанткою, якщо, звісно, не співає на сцені.

Зазвичай ми із Фло самі їздимо туди на метро, але поки моя подруга в інвалідному візку, я з нею сама не впораюся. За кожні кілька метрів нас зупиняють знайомі та щоразу набридають із розпитуваннями, що трапилося з Фло, а її обличчя від цього стає дедалі похмурішим. Вона ненавидить, коли звертають увагу на те, про що їй хотілося б помовчати. Тому замість неї відповідаю я.

– Фло знімалася в головній ролі у фільмі про вампірів, – пояснила я мамі нашої однокласниці. – Коли знімали сцену із драконом у підземеллі, моя подруга спіткнулася об кабель. Вона ще й раніше накульгувала, але тут у неї стегно вискочило із суглоба, тому що в неї епіфізеоліз капітіс феморіс. Але якби не я, дракон міг би вибухнути, і моя подруга могла б загинути.

Обличчя в жінки стало переляканим і розгубленим, і Фло розлютилася.

– Чи не могла б ти відповідати коротше? – гарикнула вона. – Я хочу добратися до ресторану ще до сутінків.

– У Фло е-ка-еф, – сказала я жінці похилого віку, яка заговорила з нами біля світлофора. Це найкоротша назва, яка існує для хвороби Фло, і не встигла жінка поставити парочку чергових запитань, як я вже штовхала візок через дорогу.

– Мені потрібно це запам’ятати, – розсміялася Пенелопа. – Мене теж постійно запитують, що трапилося із Фло, і це страшенно дратує.

Поки ми дісталися до «Перлини півдня», минуло чимало часу. Була вже чверть на третю, і ресторанчик вирував. Майже всі столики були зайняті, і дідусь саме ніс величезну тацю з паруючими тарілками з рибним супом.