Читать книгу Хай живе і процвітає Росія з Україною! Росіяни з українцями неподільні! - Сергей Борисович Александров-Снегирь - Страница 52

Клята москальска мова?
Спартаківський тіфозі в ліфті

Оглавление

Раз я на матч зі «Спартаком» зібрався.

Чекаю біля дверей, поки приїде ліфт.

А з корінцем в той день сильно набрався

І обблевал свій червоно-білий клифт.

Повзуть зі скрипом двері гільйотинні.

Встиг зайти – враз із брязкотом запахнулись.

І стіни ліфта з фресками, з картинами,

Ох, не до добра все разом здригнулися.


Зазвичай в ліфт застрибую весело.

Як каратист штовхаю двері ногою.

Плюю, шмаркаю прямо на підлогу місиво…

У моєму під'їзді ліфт, а значить мій!

На стінах финкою дряпаю:

«Тут Вася був». Внизу – автопортрет.

І про «Спартак» рідна – метафори,

Що краще клубу не було, і немає.


Спускаюся ніби в невагомості,

Танцюю брейк, і корпус мій висить.

Недопалок почав повівати з губи і мої порожнини

Смердючий дим від сигарет валить.

Однак бачу, що застрягла в повітрі

Ліфта поганого підла коробка.

Мені не фонтан сидіти ось в цьому кожусі!

Я весь напружився як пробка в пляшці.


Я закричав:

– Ох, пробка мені і кришка!

Швидше рятуйте! Сів в галошу я!

В капкан потрапив аки тупа мишка.

Гей, ти! Вахтерка нехороша!..


Вахтерки немає. Мати її саме так.

Я натискаю кнопки все підряд.

Бив у стінку так, що закурились кеди.

Клацання, динамік що-то кажуть:


– Один застрягла? Тама не паліть!

Твоя застряг – моя не винна!

Її прошу:

– Скоріше ліфтерів покличте!

Вона не чує, немов у вусі вата.


Минуло дві години, минуло три.

Я їй кричу:

– Ну, Бікса руда! Дивись!

Звідси вийду – натолкаю в рот

Таких сардельок, що не нюхав кіт!.


– Наші ліфтери на обід пішли.

– Ох, цей сервіс! Бик його колі!

Раптом кроки слонові чую через двері.

Майстри бідові! Я гасаю як звір.

– Гей, ви, добрі молодці! Вызвольте мене!

Вкляк в колодязі. Синій як синяк.


Чую голос п'яних опудал:

– Своїм криком ти задрючил!

Що ревеш-то як бізон?

Ліфт-то пороблено!

Виріж фінкою з трьох сторін,

Що «Динамо» чемпіон – отопрется знову.


Кішки шкребуть на серці.

Ножа в руці стискаю. Ех, «Динамо»! Вам салют!

Про «Спартак» перу.

Відчинилися двері і нате: знову на землі!

В житті в ліфті не їдьте, за «Спартак» вболіваючи!


1982

Хай живе і процвітає Росія з Україною! Росіяни з українцями неподільні!

Подняться наверх