Читать книгу Хай живе і процвітає Росія з Україною! Росіяни з українцями неподільні! - Сергей Борисович Александров-Снегирь - Страница 61

Ні, не прожить мені без синього моря!

Без чайок і шуму прибою.

З ним розставання – безмежне горе,

Адже все для мене тут рідне.

Море, море, море – ти моя стихія!

Море, море, море – серцю милий дім!

Коли бачу у світлій дали кораблі я,

Мріє стати білим кораблем!

Ніби лечу по блакитних просторах,

Де море зливається з небом.

У цій країні немає місця розбратів.

Тут всім вистачить даху і хліба.

Море, море, море – покровитель суші!

Море, сонце, вітер очищають світ.

Я кричу: «Рятуйте люди свої душі!

І все сюди з кам'яних квартир!»

Віриться мені, що наш світ удостоєний

Долі без страждань і плачу.

Людський океан буде вічно спокійний,

Адже всі ми загинемо інакше.

Море, море, море – немає тебе прекрасніше!

Життя з моря вийшла, ми – морів сини.

Океан здатний дати всім людям щастя.

Врятуємо його від ядерної війни!

Хай буде світ без вад і чвари,

Все зло немов айсберг розтане.

Але хай до небес розлітаються бризки!

Корабель у Морі Світу впливає!

Море, море, море гартує звичаї.

В дружбі з морем людина сильна.

Немов виверження розпеченої лави

Змітає зло він на своєму шляху.