Читать книгу Бути щасливіше. Сьогодні. Зараз. Завжди - Тал Бен-Шахар - Страница 3

Під час написання цієї книжки мені стали у добрій пригоді друзі, вчителі та учні. Коли я вперше попросив Кім Купер допомогти мені з чорновим рукописом цієї книжки, я очікував, що вона обмежиться декількома дрібними рекомендаціями, відтак я відразу ж зможу надіслати книжку видавцям. Та не так сталося, як гадалося. Згодом ми провели сотні годин, спільно працюючи над цією книжкою, – ми сперечались, перебирали все по кісточках, ділились історіями з власного життя, сміялися, перетворивши написання цієї книжки на безкорисливу працю, сповнену щастя.

Я хочу висловити особливу подяку Шонові Ейчару, Ворренові Беннісу, Джоханові Берману, Алеті Каміллі Бертельсен, Натаніелю Брандену, Сандрі Ча, Ай-Джинові Ч’ю, Лімурові Дефні, Марґо й Уді Ейранам, Ліет і Шаї Фейнберґ, Дейвові Фішу, Шейні Фітц Кой, Джесіці Ґлейзер, Адамові Ґранту, Річардові Гекману, Нетові Гаррісону, Енн Хванг, Охадові Каміну, Джою Капланові, Еллен Ленджер, Марен Лау, Пет Лі, Брайанові Літтлу, Джошуа Марґолісу, Денові Меркелю, Бонні Месленд, Саші Матту, Джеймі Міллеру, Міхнов Молдовеану, Деміанові Московіцу, Роненові Накашу, Джефові Перротті, Джозефіні Пічанік, Семюелу Рескоффу, Шеннону Рінґвелскі, Емір і Ронніту Рубіним, Філіпові Стоуну, Моше Телмону і Павлові Васильєву. Рясно ущедрили мене новими ідеями – і щастям – професори й студенти, які відвідували мій курс позитивної психології.

Неабияк прислужилися мені колеги і друзі з «Tanker Pacific» – у ході наших спільних семінарів і в неквапливих балачках визріло чимало думок цієї книжки. Мушу скласти подяку Ідан Офер, Г’ю Гангу, Семові Нортону, Анілові Сінгху, Тадікові Тонґі й Патрісії Лім.

Я вдячний своєму агентові Рейфу Сеґалайнові за його терпіння, підтримку і вміння підбадьорити мене у скруті. Джон Ейхерн – мій редактор у видавництві «McGraw Hill» – вірив у мою книжку з першого дня, і саме з його легкої руки власне процес публікації був для мене такий приємний.

Бог благословив мене великою й дружною родиною – вона править за коло щастя для мене. Величезна подяка їм усім – Бен-Шахарам, Бен-Поратам, Бен-Урам, Ґроберам, Колодним, Марксам, Міллерам, Мозесам і Роузам – за ті незліченні години, які ми провели й проводитимемо, обговорюючи й смакуючи прекрасне життя. А ще спасибі бабусі й дідусеві за те, що вони пережили найгірше і зуміли стати наочною ілюстрацією кращого.

Чимало ідей з цієї книжки народилася у розмовах з моїми братом і сестрою – Зеєвом і Атерет, двома блискучими й проникливими психологами. Тамі – моя дружина й супутниця життя – терпляче вислуховувала мої ідеї, коли вони були ще сирові, а потім читала і обговорювала зі мною все, що я написав. Поки ми з дружиною розмовляли про книжку, наші діти Девід і Шірель терпляче сиділи на моїх колінах (час від часу вони оберталися й посміхалися мені, наче бажаючи нагадати про те, у чому полягає справжнє щастя). А мої батьки заклали в мені ті основи, завдяки яким я зумів написати про щастя і, що ще важливіше, знайти його у власному житті.