Читать книгу Війна - Андрей Курков - Страница 52

Андрій Курков
Щоденник Майдану та війни[1]
Вступ
3 лютого

Оглавление

Сонячний понеділок. У суботу їздили з Тео, Антоном та ще вісьмома учасниками свята до Гідропарку в пейнтбольний клуб «Планета». Пластикові кульки, наповнені фарбою, замерзали, вибухали у стволах, але воювали хлопці майже дві години з перервою на чистку автоматів-маркерів. У неділю ми з Лізою сходили на Майдан і віднесли туди кілька кілограмів гречки. Потім готувалися до дорослого святкування дня народження Тео. Раптом з’ясувалося, що Наташі зле з серцем і вона викликала «швидку», яка відвезла її до лікарні. Потім зателефонувала Іра і сказала, що вони, напевно, не прийдуть, бо її замучив бронхіт. Ось і вийшло свято на 3-х гостей замість шести.

А сьогодні об 11 ранку був у фонді «Відродження», провели «установчі збори» гуманітарної ініціативи з меддопомоги постраждалим. До наглядової ради увійшли троє письменників: я, Сергій Жадан і Оксана Забужко. Четвертим членом ради став колишній міністр охорони здоров’я Василь Князевич. Забужко на зустрічі була присутня віртуально – по гучному телефонному зв’язку. Заявила: те, що відбувається – це початок Третьої світової, сказала, що час постмодернізму відійшов і т. ін. Директор фонду «Відродження» дав нам прочитати роздруківку дивного, дуже агресивного поводження Ігоря Луценка: ті, хто проливав кров (тут він, напевно, мав на увазі «Правий сектор»), мають право на управління країною, «всі в бій до цілковитої перемоги!!!» і далі в такому ж бойовому дусі. Братів Капранових ледве пустили на трибуну київського Майдану, щоб повідомити про рішення форуму Євромайданів. Вони були здивовані та дуже засмучені. Революціонери стають не потрібні революції. Якісь нікому не відомі люди вирішують: кого пускати говорити з трибуни, а кого не пускати.

Лідер «Спільної справи» Данилюк, який зник на днях, раптом опинився в Англії. Втік. А Янукович заявив, що їде в Сочі на Олімпіаду до Путіна. Напевно, хоче побути на самоті.

Війна

Подняться наверх