Читать книгу Війна - Андрей Курков - Страница 53

На вулиці помітно потеплішало – мінус десять градусів Цельсія. Сходив на Майдан. Просто перед входом до зали посилок Головпоштамту півтора десятка тепло одягнених майданівців ставили новий намет. Над Майданом серпанок, як уранці над шрі-ланкійськими джунглями. Яскраво засліплює сонце, ще не піднявшисьу зеніт. Народу мало.

Учора ввечері сусіди знизу підняли паніку. Дзвонили мені тричі – внизу третій день стоїть високий, близько 190 см зросту, чоловік. Когось чекає, виглядає. Чужий. Я його теж бачив, коли входив до парадного, але тоді, на початку сьомої, він стояв на вулиці перед будинком. Напевно, замерз і повернувся всередину. Коли я виходив увечері на зустріч із Юрієм Макаровим до книгарні «Є», нікого там не було. А сьогодні вранці я у дворі розговорився з нотаріусом із першого поверху. Він сказав, що раніше постійно стояв інший, нижчий на зріст. Явно «при виконанні». Начебто через офіс на другому поверсі, куди приходив один із лідерів Майдану Єгор Соболєв. Спокійно обговорили з нотаріусом ситуацію. Виходу не знайшли. Побажали один одному гарного дня і розійшлися.

А тим часом кримський парламент заговорив про відділення Криму від України і перетворення його на російську автономію. Вадим Тітушко заявив раптом, що підтримує Майдан і, якби не домашній арешт, поїхав би до Києва колоти дрова для майданівських буржуйок. Тимошенко з лікарні заявила, що вона проти повернення до Конституції 2004 року. Воно і зрозуміло, вона хоче стати президентом із усіма повноваженнями.