Читать книгу Три перстені - Богдан-Ігор Антонич - Страница 1

«Я все – п’яний дітвак із сонцем у кишені».

«Я – закоханий в житті поганин».

«Привітання життя». З першої книжки «Привітання життя».

Червоні клени й клени срібні,

над кленами весна і вітер.

Дочасності красо незглибна,

невже ж тобою не п’яніти?

Я, сонцеві життя продавши

за сто червінців божевілля,

захоплений поганин завжди,

поет весняного похмілля.