Читать книгу Секс у людському коханні. Ігри, в які грають у ліжку - Ерік Берн - Страница 23

Ніщо так не дратує вірян, як секс – або принаймні секс без правил. Оскільки правила в кожної релігії свої, парафіяни різних церков дратуються з різних причин, але всі впевнені, що секс – теж царина релігії, і тому дозволяють духівникам, старійшинам чи лікарям вирішувати, коли він священний, а коли – профанний. Оскільки всіх їх утримує держава, їхні правила також переважно створені для старших, а не для молодших, і для офіцерів, а не для рядових.

Хай там як усе влаштовано з релігією, та дехто вважає, що будь-який секс священний, у всіх має бути для нього таємне місце, а ті, у кого нема, потрухли всередині на порох і вже прямують дорогою до смерті. На іншому боці ті, кому весь секс профанний, – традиціоналісти й фанатики на кшталт російських скопців, які кастрували себе, доводячи істинну віру. Дещо осторонь стоять ті, хто звик профанізувати все, що інші вважають священним. Часом вони організовують секти (як відьми) чи просто ходять шеренгами в громадських місцях, убравшись у светри з написом «Здохніть!».

З певного погляду секс або щирий, або підступний. Усе залежить від «угоди» чи взаєморозуміння сторін. Якщо всі все добре розуміють і беруться за справу свідомо – секс щирий. Якщо ж у гру вступає бруд, експлуатація, зрада чи прихований мотив – секс підступний. Тому, навіть якщо здається, що є взаємна згода, користуватися чужою слабкістю підступно, бо брудно. Скажімо, схиляти дитину до сексу за цукерку брудно, бо навіть якщо вона погодиться, її експлуатуватимуть, адже дитина не знає, куди вплутується і які будуть наслідки. Усе це відповідає юридичним аспектам контракту, де самої згоди замало – вона має бути «свідомою».

Духівники, які практикують «транзакційний аналіз», розрізняють священний і профанний секс, а також щирий і підступний. Намагаючись звести дві опозиції в одну, вони, найпевніше, називатимуть увесь підступний секс профанним. З іншого боку, не весь щирий секс називатиметься священним – у цьому різниця класифікацій.

Священність дуже часто пов’язують із поважністю: веселе не може бути священним, а той, хто з чогось сміється, його профанує. Я з цим не згоден. Якщо секс священний, то священні й веселість зі сміхом, бо вони не менш радісні й людські.

У цивілізованих країнах, як і деінде, секс часто священніший за людське життя. Тому в Техасі людину можуть законно вбити навіть за дрібний сексуальний переступ. Широкомасштабніший приклад: на війні цілком припустимо вбивати стільки, скільки зможеш, якщо відповідна особа віддасть наказ, але наказів розпочинати оргії ніхто не віддає.

У мирний час войовничий крик «Краще смерть, ніж секс» найзловісніше ілюструє американська пенітенціарна система: 200 000 в’язнів державних і федеральних тюрем повністю позбавлені нормальних сексуальних стосунків. Через це переважно жваві, енергійні чоловіки й жінки там мусять удаватися до гомосексуалізму й убивства, аби якось вихлюпнути емоції. Але досі ніхто не наважився дозволити бодай пошлюбленим в’язням розслабитися зі своїми законними парами й дати пристойності шанс. (Зараз із цієї ситуації вже є винятки.)

7 EВ: У всіх живих істот? Та ну. Не вірю.

EБ: Навіть якщо воно небажане, воно все одно важливе.

8 EВ: Ти стверджуєш, що люди мусять відчувати потребу мати дітей, а ті, у кого її нема, ідуть проти основних біологічних інстинктів. Утім, ми можемо лише припустити, що бажання мати дітей – біологічне. Насправді все, що ми можемо сказати, – це те, що в людей є потреба (чи бажання) копуляції.

ЕБ: Ах так!

9 ЕВ: Так думають чоловіки.

ЕБ: І деякі жінки. Що в цьому такого?

10 Мається на увазі транзакційний аналіз.