Читать книгу Секс у людському коханні. Ігри, в які грають у ліжку - Ерік Берн - Страница 25

Сімдесят років тому Зигмунд Фройд сказав, що більшість дорослих сновидінь стосуються сексу й виражають еротичні бажання[34]. Він дійшов такого висновку, вивчаючи психологію сновидінь, але не мав чітких доказів. Багатьом чоловікам, зокрема медикам, ця думка здалася малоймовірною, неприємною чи навіть відразливою, але Фройд тримався свого. І от нарешті маємо докази. Сучасні дослідження сновидінь показують, що майже всі сни (принаймні чоловічі) супроводжуються ерекцією (або вона їм передує)[35]. Те саме, вочевидь, можна сказати й про жінок, хоча в їхньому випадку з доказами складніше. Отже, в організмах обох статей під час сну відбувається чимала сексуальна активність і приблизно кожні півтори години в чоловіків виникають ерекції. Це може тривати без вашого відома роками – чи навіть усе життя.

Поза снами статевий акт для чоловіків починається з ерекції. Відсутня ерекція – немає сексу. Творець пеніса був уважним до деталей. Кров роками безперешкодно циркулює в ньому, поки притік не збільшиться, а відтік не заблокується. Коли так стається, вона збирається в спеціально призначених для цього печеристих тілах. Статевий орган усотує її, мов губка, і дещо видовжується. Накопичуючись, кров заповнює всі порожнини, які поволі роздуваються. Зовсім скоро пеніс стає міцним і напнутим, мов барабан.

Щодо внутрішніх причин ерекції є дві теорії. Кров надходить до органів артеріями й витікає з них венами. За першою теорією, розширеними артеріями кров плине так швидко, що відкачується не вся. Друга стверджує, буцімто найбільша вена блокується якраз там, де виходить із пеніса та входить у тіло, і тому там накопичується кров.

Спершу розглянемо другу теорію, бо вона витонченіша. Коли найбільшу вену заблоковано, кров не може вийти назовні, аж поки під тиском не подолає цей блок або не знайде собі кружний вихід меншими венами. Уявімо собі головну вену у вигляді тонкостінної гнучкої гумової трубки. Біля виходу з пеніса її перетинає пучок м’язів. Скорочуючись, вони блокують вену, кров не може нею протікати, скупчується під цією загатою, пеніс розбухає, ніби… ніби пеніс, і що більше в ньому крові, то твердішим він стає. Що збудженіший чоловік, то довший його фалос. Він так розбухає, що рухлива головка часом трохи задирається догори. Інколи здається, ніби він от-от вибухне, якщо негайно не знайти, куди його спустити, – але боятися не варто. Кров завжди знайде собі шлях меншими венами, перш ніж ситуація вийде з-під контролю. Природа влаштувала все так добре, що гідравліку не розірве, хай як сильно вона не напружується.

Маленький м’яз, що запускає всі описані процеси, відомий фахівцям з анатомії під назвою Compressor venae dorsalis penis, стискач дорсальної вени пеніса (не тієї, яку ви там бачите – хоча та теж може пульсувати, – а схованої глибше всередині), або г’юстонів м’яз. Якщо ерекції справді настає завдяки роботі цього м’яза, то від нього здебільшого залежить і розмноження. Г’юстонів м’яз завжди скорочуватиметься, коли потрібні електричні імпульси проходитимуть потрібними нервами, і лишатиметься розслабленим, поки імпульсів не буде. У процесі еволюційного природного добору цей м’яз разом із пов’язаними нервами став одним із найнадійніших пускових механізмів. Він може чудово функціонувати до вісімдесяти восьми років без змазки чи заміни деталей навіть за найжорсткіших умов експлуатації.

Майже всі проблеми з ерекцією пов’язані з оператором, а не із самим механізмом – у дотичних до авіації колах такі ситуації називають «помилками пілота». Імпульси йдуть до пеніса з мозку, де сидить маленький чоловічок, чиє завдання – тримати палець на кнопці, коли загориться зелене світло й усі системи будуть готовими до пуску. Коли чоловічок стомлюється, боїться, відволікається чи нервує, він може послабити тиск або прибрати палець навіть на зелене світло. Оскільки система безперебійна і обладнана автоматичним гальмуванням, механізм стопориться, щойно відпускають кнопку. Маленький чоловічок за пультом, звісно, – втілена Дитина, і якщо він лякається, ерекції не буде, навіть попри підключеність усіх дротів і всю необхідну зовнішню стимуляцію.

Цікаво, що про існування г’юстонового м’яза багато хто навіть не підозрює, – зокрема медики. Навіть у Греєвій «Анатомії» його згадано під іншою назвою, тож більшість студентів закінчує медінститути, так жодного разу й не почувши її. Утім, якщо я все правильно розповідаю, існування цілого людства та його найбільш екстатичних митей залежить саме від цієї всіма нехтуваної чарівної смужки тканини, що здатна за законами фізики чарівно перетворювати короткий м’який орган на довгий і твердий.

Ніхто не проводив експериментів із тваринами чи людьми, аби довести, що ця «гумкова теорія» ерекції зовсім помилкова, але деякі досліди показали, що вона не зовсім правильна[36]. Власне, експеримент зі своїм членом може влаштувати кожен чоловік. Якщо ерекція – просто результат стискання вен пеніса, унаслідок якого кров потрапляє всередину й не може вийти назовні без дуже високого тиску, то будь-що, здатне стиснути вени, не заблокувавши артерії, може викликати ерекцію. Аби це перевірити, можна обв’язати пеніс гумкою, таким чином перетиснувши вени, але не заблокувавши кровотік. Утім, той, хто лишить гумку на п’ять-десять хвилин (досить, аби накопичилася кров), ерекції все ж не побачить[37]. Погано, бо якби побачив, так можна було б на диво легко лікувати імпотенцію, уникнувши численних лих і страждань. Звісно, у цьому домашньому експерименті можна знайти недоліки й досвідченого дослідника він не обов’язково переконає, але на «гумкову теорію» в її найпростішій формі він кидає густу тінь сумніву.

Друга теорія, за якою розширеними артеріями накачується так багато крові, що вени просто не в змозі її відвести назад, тепер видається ймовірнішою, але оскільки штучно розширити артерії неможливо, потенція лишається справою природи й психіатрії. Препарат під назвою «йохімбін», який видобувають із дерева йохімбе, що росте в Західній Африці, колись рекламували як ефективний розширювач артерій пеніса, але він допоміг дуже небагатьом. Іспанська мушка, найпопулярніший історичний афродизіак, спричиняє вкрай небезпечне запалення, що може призвести навіть до смерті[38].

Утім, не варто зовсім скидати з рахунків г’юстонів м’яз із його елегантним механізмом дії: найкращим ерекціям, імовірно, сприяє комбінація обох ефектів. Саме на перетині збільшеного притоку крові розширеними артеріями й блокади вен стоїть найтвердіший фалос.

У жінок усе складніше. Статеве збудження в них починається зволоженням піхви (часом за кілька секунд після початку). Ще за кілька хвилин наливається кров’ю клітор. Ніхто до кінця не знає, як це відбувається, але нема причин не припускати існування якогось жіночого аналога г’юстонового м’яза: анатоми підтверджують, що м’язові тканини клітора схожі на пенісні, і вони так само можуть затримувати кров, яка прибула з розширених артерій і тепер робить клітор більшим і твердішим. Але клітор водночас ще й підіймається й узагалі може зробитися майже невидимим – на відміну від пеніса. У розпаленої пристрастю жінки матка теж набрякає й пульсує, «надсилаючи піхві різкі сигнали зволожитися», як каже Амаріліс.