Читать книгу Коли молот зустрічається з ковадлом - Галина Цикіна - Страница 2
ОглавлениеМоєму коханому чоловікові Максиму, який завжди вірив у мене, дорогому братові Богдану, що змушував усміхатися у найстрашніші часи і сонячному синочкові, Дмитрику, завдяки якому життя має сенс.
Присвячується світлій пам’яті Віри Сироти
«Волинь моя! Колиско ніжнобарвна!
До тебе серцем лину я завжди.
У всяку пору ти, мов квітка, гарна,
Як Мавка лісова, чарівна ти…»
Віра Мужилко. «Волинь моя»
