Читать книгу Життя-буття. вірші + стихи - Ігор Голомозий - Страница 5

Мама, мамочка, матуся,

Мене народила.

Щастям, радicтю, любов`ю

Поблагословила.

Як можу сьогоднi я

Не вiддати шану,

Моїй милiй, добрiй, нiжнiй

Та терплячій мамi.

Було всяке в нас з тобою,

Ти ж мене чекала.

Коли повертавсь до дому,

Любила й прощала.

Хворий був, життям побитий,

А тобi болiло.

Серденько твоє страждало,

Та за мене млiло.

Я ж тебе не дуже слухав,

Та не дуже поважав.

Тiльки тому, що Iсуса,

Господа тодi не знав.

А тепер, коли я вирiс,

З Богом на ногах стою.

Всю любов, подяку, й шану,

Своїй мамi вiддаю.

Десь ще є така матуся,

Що сина чекає.

А вiн ходить без Iсуса,

В темрявi блукає.

Скоро прийде та година,

Дiти матерiв знайдуть.

Поцiлують сиву маму

Та до серця пригорнуть.