Читать книгу Життя-буття. вірші + стихи - Ігор Голомозий - Страница 8

Гробки, поминки, панахиди.

Кому жертву приносите?

Кому горілку та харчі

На могилки ви носите?

Може для Бога жертва та,

Чи може для людини?

Хто буде пити та гулять,

Під тином хто загине?

Стоїть могила, а на ній

У чарочці горілка.

Чия могила та? – Петра,

Який помер від «білки»?

Так, від горілки він помер,

І ми це розуміємо.

Наллєм, нехай похмелиться.

Пожнемо, що посіємо.

Вже починають поминать,

Поміж могилами, столи.

Собі влили по чарочці,

І мертвим налили.

По першій – побалакали,

По другій – поминали.

По третій – поля лякали,

По п’ятій – сумували.

По шостій – годі сумувать,

Однак усі там будемо.

Давай по сьомій наливай,

Гили, здорові будемо.

По восьмій – заспівали,

Потім заголосили.

У деяких не стало вже

Дійти до дому сили.

А що робить? Такий обряд,

Батьки так поминали,

Хоча немало хто із них

В горілці й повмирали.

Горілку пить не раджу вам,

Господь, горілочку не пив.

Отець у жертву Сина дав,

Святую Кров за нас пролив.

На серці, мені боляче

Про це, усе писати.

Та дух мій плаче і кричить.

Мушу я вам сказати.

Говорить Бог: «Іди до них,

І прочитай цього вірша.

Як біс буде противитись,

Скажи йому, рогатий ША»!

Ша сатанюко, не кричи,

Скінчилася влада твоя.

Іди до біса, в пекло, геть!

Командує мій Бог і я.