Читать книгу Приборкай своїх драконів. Як перетворити недоліки на переваги - Хосе Стивенс - Страница 3
Вступ
ОглавлениеЛюдство перебуває на межі глобальних змін планетарного масштабу. Наступне століття стане переламним моментом: або все живе на Землі перетвориться на глобальну спільноту, в межах якої всі співпрацюватимуть, або ж спостерігатимуться суцільний хаос та деструкція, внаслідок чого планета матиме вигляд нежиттєздатного звалища сміття. Вибір шляху, що вестиме до позитивних змін, – то не завдання уряду, науковців чи представників бізнесу; він залежатиме від окремих людей, котрі прагнутимуть особистої трансформації. Відтак ці люди впливатимуть на урядових представників, бізнесменів і науковців, які муситимуть працювати за певними правилами, аби сприяти підвищенню рівня щастя на всій планеті.
Як особистість ви не зможете змінити самого себе, доки не поглянете у вічі власним страхам. Це нелегке завдання, однак воно є обов’язковим для будь-якого особистісного прориву. Поглянути в обличчя власному страху часто означає, що людина має зазирнути в темні й приховані куточки власної душі – і водночас вона не повинна почуватися винною чи присоромленою та себе карати. У такий спосіб можна вивільнити потенційні життєві сили, що в них криються.
Ця книга – своєрідний провідник, який допоможе подивитися у вічі вашим страхам, уособленнями яких є семеро особистих драконів. У казках герої стають із драконами на герць та перемагають їх, аби отримати можливість рухатися далі. Утім, цей динамічний, чоловічий, «західний» підхід до боротьби з драконами має збалансовуватися більш магнетичним, жіночим, «східним» підходом до їхньої трансформації чи то пак перевтілення. Прихильники бойових мистецтв знають: коли щосили опираєшся й відчайдушно б’єшся зі своїм суперником, це може призвести до серйозних травм та навіть смерті. Тому найкраща стратегія – це знати своїх суперників, передбачати їхні рухи й дозволяти їм знищувати самих себе, не перетворюючи їх на власну мішень. Це зовсім не означає, що ви в такий спосіб уникаєте боротьби з супротивниками. Ви не відмовляєтеся від поєдинку, однак перетворюєте енергію боротьби на танок пізнання.
Дракони – то найбільш гідні суперники, із якими вам доведеться зіткнутися, однак під час зустрічі саме з такими ворогами ви зможете максимально розкрити власний потенціал. Дракони існують, щоб зробити вас сильнішими, і водночас це інструменти для вашої особистої трансформації. Неможливо досягти чогось дійсно цінного в житті без певного випробування власних можливостей. Ця книга допоможе вам розпізнати випробування, що спонукають до особистої трансформації, адже ви щодня маєте нагоду стикатися з ними й успішно їх проходити – і це триває протягом усього життя.
Дракон як метафора
Я обрав метафоричне поняття дракона для цієї книги з кількох причин. По-перше, воно допомагає відволіктися від звичного плину щоденних думок та спрямовує вас у напрямку власної уяви, де зрештою й вирішуються всі проблеми. Дракон – це видима й реальна істота, а не абстрактне припущення. По-друге, дракон є зв’язковою ланкою між вами та давніми часами – джерелом знань, які ми здебільшого забули. І, по-третє, дракон сприяє встановленню зв’язку між вами та дитиною, яка живе всередині вас, – себто тією частиною вашої особистості, якій відомі прості істини.
За допомогою цієї книги я хочу донести до читачів кілька основних ідей. І перша – це те, що жодного з нас не варто звинувачувати в тому, що він має недоліки або «розлади» будь-якого штибу. Не варто закидати батькам, опікунам, братам і сестрам, друзям, ворогам та навіть собі те, що саме вони завдають нам болю або неналежно з нами поводяться. З одного боку, всі люди, які є джерелом наших проблем, – жертви успадкованих негативних рис, що вкорінюються в далекому минулому. З іншого – ті, кого ми іноді звинувачуємо у власних негараздах, нерідко є нашими прихованими вчителями. Без них ми не мали б мотивації до рішучих дій, а життя не було б таким цікавим.
Дракони перебувають поряд із нами цілу вічність. З казок, міфів та власного досвіду ми дізнаємося про те, що кожен із нас є відповідальним за власні зміни та просвітлення. Ми можемо щось зробити із власними драконами, але безсилі, коли йдеться про драконів інших людей. Водночас нам до снаги підтримати того, хто докладає всіх зусиль, аби стати вільним.
По-друге, я хочу чітко розмежувати поняття драконів (наших недоліків) та нас самих, адже жоден із нас не є драконом.
Дракон – то своєрідний паразит чи вірус, який живе всередині нас, однак ототожнювати його з собою не варто. У західній психології надто часто озвучується ідея про те, що ми і тільки ми є зіпсованими від самого початку. Це не так. Ми люди – і ніколи не були «зіпсованим товаром». Ми чарівні й прекрасні істоти, – звісно, тоді, коли знаємо, хто ми насправді. І сьогодні наше головне завдання – а воно залишалося незмінним протягом багатьох століть – це стати на герць із драконами, що нас переслідують, і перетворитися на вільних героїв та героїнь власного життя, адже саме такими ми й маємо бути. Легенда про Георгія Побідоносця, який убиває змія, – то метафора для кожного з нас. Наше завдання – приборкати драконів, які намагаються нами керувати, та віднайти власну силу, а звинувачувати когось у чомусь – то марнування часу. Тільки ми відповідальні за власну свободу, а ми аж ніяк не уособлюємо особистих драконів.