Читать книгу Сценарії життя людей - Клод Штайнер - Страница 13

Яскраве розуміння Берном того факту, що більшість людей живуть заздалегідь визначеним життям, а погладжування мають важливе значення в людській поведінці, – це ідеї, без яких аналіз сценаріїв і теорія погладжувань ніколи б не з’явилися на світ. Я гадаю, що мій внесок в аналіз сценаріїв і робота над концепцією економії погладжування не досягли б таких результатів, якби не відкриття Еріком Берном понять «сценарій» і «погладжування», а головне, без його постійного й позитивного заохочення.

Я вбачаю свою роботу зі сценаріями та погладжуваннями продовженням роботи Берна, у якій він через власні обмеження сценарію не міг вільно скористатися своїм Я-станом Дорослого. Мої власні обмеження сценарію завадили мені зайти набагато далі за теорію трагічних сценаріїв, особливо тих з них, що пов’язані з чоловічими статевими ролями. Тож вважаю, що без допомоги Хогі Вайкофф стосовно Батька-Свина, Турботливого Батька та сценаріїв статевих ролей, моя власна робота зупинилася б ще на понятті економії погладжувань.

Мені пощастило, що я зумів усвідомити, що мав намір прожити до своїх шістдесяти років. Я змінив цей план і натомість запланував прожити дев’яносто дев’ять років. Я особисто отримую задоволення від свого викладання й прошу своїх учнів забезпечити зворотний зв’язок, критику і, за необхідності, терапію.

Моя робота зі сценаріями почалася 1965 року, коли я працював з групою алкоголіків у Центрі особливих проблем у Сан-Франциско. І я зрозумів, що принаймні сценарії алкоголіків не були ані несвідомими, ані складними для виявлення. Результатом моєї роботи з групою алкоголіків стала розробка матриці сценаріїв, а на основі цієї матриці я розробив узгоджену систему аналізу сценаріїв. Ерік Берн захоплювався моєю роботою і підтримував мене в усьому. Пізніше я усвідомив, що вивчення погладжувань було надзвичайно важливим, і хоча я був цілком готовий дотримуватися настанов Берна «не торкатися пацієнтів» під час групової терапії, я вирішив, що погладжування, а особливо фізичні погладжування, потрібно дослідити. Я досліджував погладжування поза роботою з групової терапії, і результатом цього стала теорія економії погладжувань.

Від 1965 до 1970 року Берн з ентузіазмом досліджував аналіз сценаріїв, заснований на ідеях матриці сценаріїв і заборонах, і в цей самий період він написав книжку «Що ти кажеш після привітання?» (1972), у якій він виклав свої власні погляди. На жаль, у зв’язку з його смертю я так і не зміг поділитися з ним своїми думками про погладжування, банальні сценарії та співпрацю, що є основними пунктами цієї книжки.