Читать книгу Скарбниця народної мудрості - Группа авторов - Страница 4

Наука

Вік живи – вік учись.

Здобудеш освіту – побачиш більше світу.

Шануй учителя, як родителя.

За одного вченого дають десять невчених.

Письменний бачить поночі більше, як неписьменний вдень.

Писать – не язиком чесать.

На те коня кують, щоб не спотикався.

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

Вчення – світ, а невчення – тьма.

Книга вчить, як на світі жить.

Мудрий ніхто не вродився, а навчився.

Не кажи – не вмію, а кажи – навчусь!

Чого навчився, того за плечима не носить.

Хто хоче більше знати, треба менше спати.

Вчитися ніколи не пізно.

Учись змолоду – пригодиться на старість.

Розум

Хто людей питає, той і розум має.

Розумного пошли – одне слово скажи, дурня пошли – три скажи та й сам за ним піди.

Розумному натяк – дурному кийок.

Не звання дає знання, а навпаки.

Розуму не позичиш.

Розум за гроші не купиш.

Золото без розуму – болото.

Треба розумом надточити, де сила не візьме.

Що голова, то розум.

Голова без розуму, як ліхтар без свічки.

Хто розуму не має, тому й коваль не вкує.

Не борода робить чоловіка мудрим.

Не учися розуму до старості, але до смерті.

Два хитрих мудрого не переважать.

Краще догана мудрого, як похвала дурня.

Чим розумний стидається, тим дурний величається.

Розумний учить, дурний повчає.

Розумний розсудить, а дурень осудить.

Поки розумний думає, то дурень уже робить.

Порожня бочка гучить, а повна мовчить.

Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля.

Краще з розумним загубити, як з дурнем найти.

Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.

Не бажай синові багатства, а бажай розуму!

Яка головонька, така й розмовонька.

На людей складайся, розуму ж тримайся.

Не бий дубцем, а карай слівцем.

Не пером пишуть, а умом.

Що написане пером, не вивезеш і волом.

Маєш голову, май же і розум.

Аби розум, щастя буде.

Голова добре, а дві – краще.

До булави треба голови.

Око бачить далеко, а розум ще далі.

Розумній голові досить дві слові.

Праця

Аби вмів робити, навчишся, як жити.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Аби танцювати вмів, а робити й лихо з ним.

До роботи без охоти, а на танці хоч ввечері, хоч вранці.

Без заплати нема роботи.

Без роботи ще ніхто не вмер, хіба без хліба.

Без робітників і вчені були б нікчемні.

Більша праця – більша й плата.

Їлося б смачно, та робити страшно.

Він багато робить, щоб нічого не робити.

Він так робить, як піп через ріку паски святить.

В нього й робота – не бий лежачого.

На роботі «ой!» та «ох!», а за столом один за трьох.

Все робиться трудовими пучками та ручками.

Все хіхоньки та хахоньки, а роботи ні капельки.

Вставай до сходу сонця, працюй до ночі, то їстимеш калачі.

Вчорашнього дня шукав, а що робити, не знав.

Де працюють, мають густо, а де гайнують, то там пусто.

Добрий чоловік без роботи, що й бджола без меду.

Доки був голоден, робить був не годен, а як ся наїв, то лиш би-м сидів.

Єден робить очима, а другий плечима.

Забудь ласощі – паслін, цибулю, а за свою гірку працю візьми під ніс дулю.

Заробив, як Хома на качалках: одну продав, а дев’ять на плечах баби побили.

За рук наробитися, за ніг находитися, за очей наглядітися.

За сто робіт береться, а ні одна не вдається.

З праці радість, з безділля смуток.

Зробив з дуба сірник.

Зробив дірку до бублика.

Зробив на п’ятак, а зіпсував на гривеник.

Ївши гріється, а робивши змерзне.

Їж, що дають, а роби, що кажуть.

Їсти дай, випити дай, а про роботу не питай.

Його робота не лізе ні в тин, ні в ворота.

Кепський їдець – кепський робітник.

Кожна робота легка, коли охоче її робиш.

Коли працюєш, час біжить, коли чекаєш, не спішить.

Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.

Коли хочеш, щоб було добре зроблене, зроби це сам.

Краще добре робити, ніж гарно говорити.

Латане та не хватане, а зроблене, замозольоване.

Ліпше робити руками, як головою.

Люби труд змалу, слухатимеш весь рік похвалу.

Люди працювали, а він повітрям торгував.

Людська праця – не дурниця, розкидати не годиться.

На витребеньки то ти є, а до роботи тебе нема.

Найкраще в роботі слово: «Готово!»

На роботі ззаду волочиться, а за хлопцями хихочеться.

На роботу нема свята.

На роботу йти для нього кара – заважає то сонце, то хмара.

На чужу роботу дивитися – ситому не бути.

На язик гарячий, до роботи ледачий.

Нема з нього ні роботи, ні спання.

Не все теє робиться, що на думці зродиться.

Не хитруй, не мудруй, а чесно працюй.

Не зарікайся всього робити, тільки свого вуха вкусити.

Не літа засушили тіло, а від праці помарніло.

Не маєш роботи, взуйся в червоні чоботи та й сиди.

Не роби того другому, що тобі не подобається.

Не робім з розгоном, але з розумом.

Не силою роби, да розумом, не серцем, да обичаєм.

Не штука ганьбити – штука ліпше зробити.

Ніхто так, доню, не зробить, як ти да я.

Перший до миски, перший до роботи.

По гіркім труді солодкий обід.

Почнуть робити – аж дух радується, а як сядуть їсти – душа болить.

Праці не боюся, в праці я горджуся.

Працює за старшого, куди пошлють.

Працюй більше, тебе пам’ятатимуть довше.

Працюй плечима, а не очима.

Працюй ударно – дні пройдуть не марно.

Праця ніколи не ганьбить чоловіка.

Птиця створена для літання, а чоловік – до праці.

Роби добро – не кайся, роби зло – зла сподівайся.

Роби, роби, а їсти нема що.

Роби, роби та й нічого не доробишся.

Робити то є що, а заробити ніде.

Робити – то не жартувати.

Робити ні сіло, ні пало не годиться.

Робить так, аби збутися.

Робить так, щоб тільки день вбити.

Робити хто не може, тому ти завжди помагай, робити хто не хоче, тому й наїстися не дай.

Роби швидко – скажуть – бридко, роби тихо – скажуть – лихо.

Робітник з нього незавидний, але опудалом на баштані його буде далеко видно.

Робота з зубами, а лінь з язиком.

Робота знайдеться, лиш би шия була міцна.

Робота мене згорбила, а не розкіш.

Робота мучить, кормить і учить.

Робота не дає журбі журитися.

Робота спільна – як пісня весільна.

Роботи по вуха.

Роботи, як води, а хісна мало.

Робочому росте горб на плечах, а лінивому на животі.

Рот один, а рук в нас пара, щоб аж двоє працювали, а один щоб тільки їв.

Сам собі зроблю, сам собі з’їм.

Слова – полова, а праця – диво.

Скільки не думай, а робити треба, бо думка ледача, а робота швидка.

Талант – це наполеглива праця.

Там ся ліниво працює, де пожитку не чує.

Тирлю-тирлю коло плота: як заплата, така й робота.

Тобі так хочеться робити, як старому псові в завірюху брехати.

Той, хто виросте в безділлі, рано старіє від роботи.

Тому втома невідома, хто не працював.

Треба йти на заробітки, бо вдома хліба ані дрібки.

Трудовий хліб солодший за мед.

Трудова копійка годує довіку.

Учись – будеш мудрий, а працюй – будеш голодний.

Ховається від роботи, немов собака від мух.

Хочеш заробляти: не ходи гуляти і не лягай рано спати.

Хто багато робив, той багато й знає.

Хто добре працює, той вміє і відпочивати.

Хто живе своїм трудом, тому все їде в дім.

Хто любить трудиться, тому без праці не сидиться.

Хто не вміє гарно відпочивати, той не може й добре працювати.

Хто не працює в будні, тому й вихідного нема.

Хто нічого не робить, той ніколи не має часу.

Хто працює, той працю шанує.

Хто робить багато речей нараз, той не зробить жодної гаразд.

Хто робить, на того ще більше роботи звалюють.

Хто роботу робить, а хто ворон ловить.

Хто хоче доробитися, мусить оженитися.

Хто хоче робити, роботу знайде.

Хто що знає, тим і хліб заробляє.

Хто як робить, так і матиме, хто як пославсь, так і спатиме.

Чесний чоловік не може без труда.

Швидко робить, та переробляє довго.

Щастя і труд рядом живуть.

Що без труду здобуде, те й не можна оцінити.

Щоб не зазнати злої долі, працюй у школі, дома, в полі.

Що не робиться, то все на лучче.

Що швидко робиться, те сліпе родиться.

Щось робить, а нема ні за ним, ні перед ним.

Якби всі свята святкували, не було би кому робити.

Як будеш чесно працювати, то прийде сама доля до хати.

Як до праці – руки дрижать, а чарочку добре держать.

Як на ноги сп’явся, то й за працю взявся.

Як не робив, то й не мав нічого, тепер заробляє, то й повно довгів має.

Як робити нема мочі, іди собі світ за очі.

Як робити, то руки не доходять, а як гроші ділити, то ось і ми.

Як ручки зроблять, так спина й зносить.

Як хто робить, так і має, прийде зима, то згадає.

Якщо хочеш старість спокійну мати, мусиш замолоду працювати.

Якби пес робив, то би в ходаках ходив.

Від безділля до проступку один крок.

Від безділля і тарган на піч залазить.

Від слова до діла – як від землі до неба.

Воно таки на діло закандзюбилось.

Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.

Діла на копійку, а могорич на карбованець.

Діло сяк-так волочиться, та покинути не хочеться.

Жарти жартами, а діло ділом.

За діло не ми й за роботу не ми, а їсти й гуляти за нас не знайти.

З безділля дур бере.

З ним яке діло змолоду, не будеш знати на старість голоду.

Кому діло докучить, той ся розуму научить.

Не даром ходить слава, що мастака боїться справа.

Не журись, та за діло берись.

Не надівай хомута з хвоста, не починай діла з кінця.

Один діло робить, другий ґави ловить.

Отак він діло в руки бере, як свекор пелюшки пере.

Скоро казка мовиться, та не скоро діло робиться.

Словами за горами, а ділом за пічкою.

П’ятками киває, бо діла не має.

Тільки й діла зробила, що рукава засучила.

Хоч і кульгати, аби без діла не сидіти.

Хто рано підводиться, за тим діло водиться.

Щонеділі усе в однім ділі.

Де не було початку, там не буде кінця.

Добре зачав, та лихо скінчив.

Добрий початок – половина діла.

Коли починаєш, подумай і про кінець.

Ліпше не зачинати, ніж зачавши, не докінчити.

Не почавши, думай, а почавши, кінчай.

Не поможе гризота, лиш поможе робота.

Не хвалися, як починаєш, а хвалися, як закінчиш.

Почав за «здравіє», а звів «за упокой».

Почав, та не з того кінця.

Почав на золоті, а кінчив на болоті.

Умів і почати, умій і кінчити.

Усьому початок найтрудніший.

Що має початок, то і кінець мусить мати.

Все добре, що добре кінчить.

Кінець – кожному ділу вінець.

Кінець діло хвалить.

Лихо той ділає, що твердії горіхи на конець складає.

Хороше, що гарно кінчається.

Ще тому не конець, є ще хвостик.

Взявшись за гуж – не кажи, що не дуж.

За все береться, та не все вдається.

І за холодну воду не береться.

Коли не пиріг, то не пирожися, коли не тямиш, то й не берися.

Не візьмешся за роботу – робота сама не зробиться.

Якби так хотілось, як не хочеться.

Плата і у ката, аби харч добра.

Яка плата, така й дяка.

Мало хотіти, треба потіти.

Не штука розкинути, а штука зібрати.

Коби-м так міг, як не можу.

Не так не може, як не хоче.

Без муки нема науки.

Знайдуться муки на наші руки.

Одному мука, десятьом наука.

Хто мусить, той і каменя вкусить.

Як не мушу, то й не рушу.

Не річ наказати, треба показати.

Розірвись надвоє – скажуть, чому не на четверо.

Легше надрізати, ніж надточити.

Косо, криво, аби живо.

Зробили спішно, та коли б воно не вийшло смішно.

Не спіши, скоріше зробиш.

Не поспішай з козами на торг: кіз продаси і гроші проїси.

Не поспішай, бо горобці спішили та маленьким ся вродили.

Не питають, чи хутко, а питають, чи добре.

Поспішно, та недоладно.

Се не так швидко, як на мертвого сорочку шить.

Прудко гониш – голову зломиш.

Ти тілько зробиш, що кіт наплаче.

Він чоловік майстровий: стук-гряк і п’ятак.

Який стук, такий і його гук.

Не стільки набився, скільки нагнувся.

Нехай, нехай – та й зовсім занехаєш.

Сьогодні святого нероба, хто не робить, того не візьме хвороба.

* * *

Без діла слабіє сила.

Бджола мала, а й та працює.

Діло майстра величає.

Ранній пізньому не кланяється.

Вовка ноги годують.

Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

Без труда нема плода.

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

Не побігаєш – не пообідаєш.

Де руки і охота, там спора робота.

Тяжко тому жить, хто не хоче робить.

Очам страшно, а руки зроблять.

Не журись, та за діло берись.

Яка кроква, така й лата, яка праця, така й плата.

Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай.

Гірко поробиш – солодко з’їси.

Без роботи день роком стає.

Без діла сидіти, то можна одубіти.

На охочого робочого все найдеться діло.

Доки не впріти, доти не вміти.

Хто дбає, той і має.

Лежачого хліба ніде нема.

Чужими руками тільки жар загрібати.

На чужий труд ласий не будь.

Чужим добром не забагатієш.

Білі руки чужі труди люблять.

Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

Ранні пташки росу п’ють, а пізні – слізки.

Не кайся рано встати, а кайся довго спати.

Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.

Маленька праця краща за велике безділля.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.

Не святі горшки ліплять.

Не навчишся плавать, поки в вуха води не набереш.

На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.

Роботящі руки гори вернуть.

І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.

Доброму коневі – не довгі версти.

За невміння деруть реміння.

Що вміть, так того за поясом не носить.

У вмілого руки не болять.

В умілого і долото рибу ловить.

Луччий приклад, ніж наука.

Поганеньке ремество краще доброго злодійства.

Ремесло не коромисло, плеч не відтягне.

Ремесло на плечах не висить і хліба не просить, а хліб дає.

Добре тому ковалеві, що на обі руки кує.

Хто робить лемеші, той їсть книші.

Коли не тямиш, то й не берися.

Робити славно, то і їсти справно.

Що нині утече, то завтра не зловиш.

Тільки сир одкладений гарний, а одкладена робота – ні.

Не поговоривши з головою, не бери руками.

Без охоти нема роботи.

Щоби мати, треба працювати.

Коли став робить, то й байдики не бить.

Зробив діло – гуляй сміло.

* * *

Правда і з дна моря виринає, а неправда потопає.

Все минеться, одна правда останеться.

Правда суду не боїться.

Правда очі коле.

Що правда, то не гріх.

Правду не сховаєш.

Правдою весь світ зійдеш, а неправдою ан до порога.

Не шукай у других правди, як в тебе її нема.

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

У нього стільки правди, як у решету води.

Стільки правди, як у шелягу срібла.

Стільки правди, як у кози хвоста.

Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує.

Правда в постолах, а кривда в чоботях.

Де сила панує, там правда мовчить.

Краще кривду перетерпіти, як кривду чинити.

Засип правду хоч золотом, затягни її болотом, а вона наверх сплине.

Біда на світі, коли нема правди!

Пси виють, а місяць світить.

Собака гавка, а мажі йдуть.

Пес бреше на сонце, а сонце світить у віконце.

Брехнею світ перейдеш, а назад не вернешся.

Не на брехні світ стоїть.

Брехень багато, а правда одна.

* * *

Умій сказати, умій і змовчати.

Давши слово – держись, не давши – кріпись.

Слово – не горобець, вилетить – не піймаєш.

Шабля ранить голову, а слово – душу.

Рана загоїться, зле слово – ніколи.

Удар забувається, а слово пам’ятається.

Від теплого слова і лід розмерзає.

Гостре словечко коле сердечко.

Слово – не стріла, а глибше ранить.

Вола в’яжуть мотуззям, а людину – словом.

Добре слово варт завдатку.

Більше діла – менше слів.

І від солодких слів буває гірко.

Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.

Добре слово краще, ніж готові гроші.

Слово до слова – зложиться мова.

Не кидай словами, як пес хвостом.

Обіцянка – цяцянка, а дурневі радість.

Їж борщ з грибами і держи язик за зубами.

На чужий роток не накинеш платок.

Хто мовчить, той двох навчить.

Довгим язиком тільки полумиски лизать.

Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом.

Дурний язик голові не приятель.

* * *

Смілого й куля не бере.

Смілому море по коліна.

Одвага або мед п’є, або сльози ллє.

Смілим одвага владіє.

Чи пан, чи пропав – двічі не вмирати.

Йдучи по чужу голову, і свою неси.

Що буде, те й буде, а дві смерті не буде.

Кров – не водиця, проливати не годиться.

Голими руками не битися з ворогами.

То не козак, що боїться собак.

Не той молодець, що за водою пливе, а той, що проти води.

Орел не ловить мух.

Мертвого лева і заєць скубне.

Пішого сокола і ворони клюють.

Не такий страшний чорт, як його малюють.

Впіймав чи не впіймав, а погнатись можна.

Не давайся під ноги!

Або рибку їсти, або на дно сісти.

Або зиск, або втрата.

Вовка боятися – в ліс не ходити.

На смілого собака гавкає, а боягуза кусає.

Сміливий наскок – половина спасіння.

Як боїшся – не роби, а зробивши – не бійся.

* * *

Бережи честь змолоду.

Батьком-матір’ю не хвались, а хвались честю.

Сумління – найкращий порадник.

Хто чисте сумління має, спокійно спать лягає.

Добре роби, добре й буде.

Добре ім’я – найкраще багатство.

Добро довго пам’ятається, а лихо ще довше.

Хто людям добра бажає, той і собі має.

Чесному всюди честь, хоч і під лавкою.

Кого почитають, того й величають.

Доброму скрізь добре.

Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся.

Добрі вісті не лежать на місті.

До доброї криниці стежка утоптана.

Світ не без добрих людей.

Добрий чоловік – надійніше кам’яного мосту.

Все добре переймай, а зла уникай.

Від добра добра не шукають.

З ким поведешся, того й наберешся.

Не одежа красить людину, а добрі діла.

Хто не чинить лихого, тому не страшно нічого.

Лихий доброго псує.

Від лихого поли вріж та тікай.

Добре далеко розходиться, а лихе ще далі.

Бійся не чорта, а лихого чоловіка.

Покора стіну пробиває.

Покірну голову меч не січе.

Коли тихо – не буде лиха.

Ладом усе можна.

Мовчанка гнів гасить.

Не криви писка коло чужої миски.

Пильнуй свого носа, а не чужого проса.

Не копай другому ями, бо й сам упадеш.

Не міряй всіх на свій аршин.

Не підливай масла у вогонь.

Посієш вчинок, виросте звичка.

За науку – цілуй батька й матір у руку.

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

Досвід

Вік звікувати – не пальцем перекивати.

Вік прожити – не поле перейти.

Життя, як стерня, не пройдеш, ноги не вколовши.

Часом з квасом, а порою з бідою.

Чоловік без пригоди не проживе.

Як топишся, то й за бритву вхопишся.

Хто топиться, той за соломину вхопиться.

Хто потопає, той ся за косу хапає.

Журба сорочки не дасть.

Від розкоші кучері в’ються, від журби – січуться.

Не питай старого, а питай бувалого.

Старого горобця на полові не обдуриш.

Старий віл борозни не скривить.

Хто по морю плавав, тому калюжа не страшна.

Краще раз побачить, як тричі почуть.

Раз опечешся – другий остережешся.

Як віз ламається, чумак ума набирається.

Не бійся, та стережися.

Знайшов – не скач, згубив – не плач.

Зле – не гнися, добре – не пнися.

Не роби комусь, що собі не мило.

Чого собі не зичиш, і другому не жадай.

Чуже переступи, та не займи.

Не бери, де не поклав.

На чужому коні не наїздишся, на чужому добрі не нахвастаєшся.

Зароблена копійка краще краденого карбованця.

Ліпше без вечері лягати, та без боргів уставати.

Чужого не бери, а свого не попусти.

Ліпше своє мале, ніж чуже велике.

Краще своє латане, ніж чуже хапане.

Нажите махом – піде прахом.

Спершу треба розсудити, а тоді робити.

Буде каяття, та не буде вороття.

Сім раз одмір, а раз одріж.

Одрізаного не приставиш.

Не розхитуй човна, бо вивернешся.

Не спитавши броду, не лізь у воду.

Не кажи гоп, доки не перескочиш.

Як постелишся, так і виспишся.

Не вдержавшись за гриву, за хвіст не вдержишся.

Хто питає, той не блудить.

Краще погано їхати, ніж хороше йти.

Гладь коня вівсом, а не батогом.

Силуваним конем не наїздишся.

Краще погана дорога, ніж поганий супутник.

Піч тучить, а дорога учить.

Не тоді коня сідлати, як треба сідати.

Хто часто в дорозі, був під возом і на возі.

Навпростець тільки ворони літають.

Хто навпростець ходить – дома не ночує.

Як маєш у торбі, сядеш і на горбі.

Ідеш на день – бери хліба на три дні.

Хліб у дорозі не затяжить.

Запас біди не чинить, і їсти не просить.

Далі положиш – ближче знайдеш.

Не купуй кота в мішку!

Водою воду не загатиш.

В сіні вогню не сховаєш.

Вогонь добрий слуга, але поганий хазяїн.

На те щука в морі, щоб карась не дрімав.

Якби кицька не скакала, то би ніжку не зламала.

Кінь на чотирьох і то спотикається.

Не діли шкуру невбитого ведмедя.

Тихше їдеш – далі будеш.

Волом зайця не доженеш.

Голкою криниці не викопаєш.

Ложкою моря не вичерпаєш.

Язик до Києва доведе.

З гарної дівки гарна й молодиця.

На траву дивись удень, як обсохне роса, а на дівку – в будень, як невбрана та боса.

Хоч не з красою, аби з головою.

Краса до вінця, а розум до кінця.

* * *

Найбільше багатство – здоров’я.

Держи ноги в теплі, голову в холоді, живіт в голоді – не будеш хворіть, будеш довго жить.

Було б здоров’я – все інше наживем.

Добрі жорна усе перемелють.

Аби зуби, а хліб буде.

Здоровому все здорово.

Старому та слабому годи, як малому.

Кого болять кості, той не думає в гості.

Гнила дошка цвяха не приймає.

Здоров’я входить золотниками, а виходить пудами.

Хоч мале, та вузлувате.

Поганому животу й пироги вадять.

На похиле дерево й кози скачуть.

Череп’я довше живе, як цілий глек.

Скрипуче колесо довго їздить.

Скрипливе дерево довше росте.

Плохеньке порося і в Петрівку мерзне.

Світ великий – було б здоров’я.

Подивись на вид та й не питай про здоров’я.

Здоров’я маємо – не дбаємо, а стративши – плачем.

Як на душі, так і на тілі.

Бережи одяг, доки новий, а здоров’я – доки молодий.

Без здоров’я нема щастя.

Гіркий тому вік, кому треба лік.

Весела думка – половина здоров’я.

Мораль

Одна мати вірна нарада.

Нема того краму, щоб купити маму.

Все купиш, лише тата й мами – ні.

Матері ні купити, ні заслужити.

Нема у світі цвіту цвітішого над маківочки, нема ж і роду ріднішого над матіночки.

Рідна мати високо замахує, а помалу б’є.

Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоро розтане.

Мати одною рукою б’є, а другою гладить.

Доти ягнятка скачуть, доки матір бачать.

Сліпе щеня і те до матері лізе.

На сонці тепло, а біля матері добре.

Дитина плаче, а матері боляче.

У дитини заболить пальчик, а в мами – серце.

Матері своїх дітей жаль, хоч найменшого, хоч найбільшого.

У кого є ненька, у того й голівонька гладенька.

Головонька наша бідна, що в нас матінка не рідна.

Мати б’є, то не болить, а мачуха як подивиться, то й на душі холоне.

Краще сім раз горіти, аніж один раз овдовіти.

Вдовець – дітям не отець, бо й сам круглий сирота.

Отець умре – то півсироти дитина, а мати – то вже цілая сиротина.

Не то сирота, що роду нема, а то сирота, що долі не має.

Ніхто не бачить, як сирота плаче.

Як сироті женитися, так і ніч мала.

По дочці і зять милий, по невістці і син чужий.

Годуй діда на печі, бо й сам будеш там.

Які мамко й татко, таке й дитятко.

Який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина.

З кривого дерева крива й тінь.

Яке волокно, таке й полотно.

Яке коріння, таке й насіння.

Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й діти.

Яка гребля, такий млин; який батько, такий син.

Яке зіллячко, таке й сім’ячко.

Яблучко від яблуні недалеко відкотиться.

Від лося – лосята, а від свині – поросята.

Чим би дитина не бавилась, аби не плакала!

Багато няньок – дитина без носа.

Син мій, а розум у нього свій.

Від малих дітей голова болить, а від великих – серце.

Де одинець – хазяйству кінець, де сім – щастя всім.

Добрі діти – батькам вінець, а злі діти – кінець.

Коли дитини не навчиш у пелюшках, то не навчиш у подушках.

Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі!

Не ясла до коней ходять, а коні до ясел.

Добрі діти доброго слова послухають, а лихі – й дрючка не бояться.

Нема вірнішого приятеля, як добра жінка.

Не потрібен і клад, коли у чоловіка з жінкою лад.

Жінка чоловікові подруга, а не прислуга!

І в лиху годину не кидай дружину!

Найлучча спілка – чоловік і жінка!

Всяка пташка своє гніздо знає.

Як люба дружина, то люба й в ряднині.

Живуть між собою, як риба з водою.

Чоловік у домі – голова, а жінка – душа.

Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.

Хату руки держать.

Жінка за три угли хату держить, а чоловік – за один.

Жінка для совіту, теща для привіту, матінка рідна лучче всього світу.

На красивого чоловіка дивитись гарно, а з розумним жити легко.

Краще жінка сварлива, ніж дурна.

Рідня – серед дня, а як сонце сховається, то й не родичається.

При добрій годині – брати й побратими, а при лихій годині – нема й родини.

Рід великий, а пообідать ніде.

Обідала, не обідала, аби рід одвідала.

Як до такого роду, то краще з моста в воду.

Ваша Катерина нашій Орині двоюрідна Одарка.

Такий родич, як чорт козі дядько.

* * *

Не родись багатий, а родись щасливий.

Дожидай долі, то не матимеш і льолі.

Щастя без розуму – торбина дірява.

Не родись багатий та вродливий, а родись при долі і щасливий.

Щастя біжить, а нещастя летить.

Щастя з нещастям на одних санях їздять.

Кому щастя, той на киї випливе.

Щастя має ноги, а біда – роги.

Що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду.

Моє щастя таке, як тої курки, що качата водить.

Як не було талану, не буде й долі.

При нещасті і розумний подурнішає.

Із щастя та горя скувалася доля.

Щастя розум одбирає, а нещастя повертає.

Без лиха не бува добра.

Вдар лихом об землю.

Що буде, то буде, а більше копи лиха не буде.

Бува лихо, що плаче, а бува, що скаче.

Перемелеться лихо – добро буде.

Що буває, те й минає.

Хто горя не бачив, той і щастя не знає.

Справжнє щастя завжди попереду.

Щастя знає, кого шукає.