Читать книгу Скарбниця народної мудрості - Группа авторов - Страница 6

Голодний, голод

Голод – великий пан.

Голод і бреше і краде.

Голод на добро не навчить.

Голод не знає ні свата, ні брата.

Голодний горобець залізе і в горнець.

Голодному кожна страва добра.

Голодному не спиться, а хліб сниться.

Доки багатий стухне, бідний з голоду опухне.

Проголодаєшся – хліба дістати догадаєшся.

Ситий

Водою ситий не будеш.

Повар від запаху ситий.

Сердите не буває сите.

Ситий голодного не розуміє.

Бублик

Там публіка – сім душ на півбублика.

Чудний бублик: кругом об’їси, а всередині дірка.

Калач

Звабиш калачем, не відженеш і бичем.

Навчить біда калачі з салом їсти.

Нагодують калачем, та й в спину рогачем.

Паляниця

Паляниця – хлібові сестриця.

Паляниця – як пух, як дух, як милеє щастя.

Яка пшениця, така й паляниця.

Паска

Добра паска, як є ковбаска.

Буде Великдень без гречаної паски.

Не тобі пеклася паска, то тобі досталось з’їсти.

Хліб

Аби хліб, а зуби знайдуться.

Без солі, без хліба немає обіда.

Без хліба рибка бридка.

Відрізана скибка до хліба не пристане.

Гіркий чужий хліб.

Дарований хліб скоро черствіє.

Дасть бог хліба, дасть і до хліба.

Де хліб і вода, там нема голода.

З неба хліб не падає.

З чужої торби хліба не жалують.

Їдеш на один день, а хліба бери на тиждень.

Клади перед людей хліб на столі, будеш у людей на чолі.

Коли є хліба край, то й під вербою рай.

Коли хліб на возі, то нема біди в дорозі.

Люди – не татари, дадуть хліба і сметани.

Найсмачніший хліб од своего мозоля.

Не вмієш пекти хліба – будеш пекти раків.

Не вчи вченого їсти хліба печеного.

Не до сорома, як хліба нема.

Не йдуть од хліба, а йдуть од кия.

Не сіють вони і не жнуть, а хліб чужий жують.

Не спиться – хліб сниться.

Поволі, хлопчику, раз хліба – два рази борщику.

У хліба коротенькі ноги, та не наженеш.

Хліба лежачого ніде нема.

Хліб в дорозі не затяжить.

Хліб за шлунком не ганяється, а шлунок – за хлібом.

Хліб і на ноги поставить, і з ніг звалить.

Хліб на столі, руки свої, тільки їсти.

Хліб – не зять, як спечуть, так з’їдять.

Чий хліб їси, того пісню співай.

Як проголодаєшся, то хліба дістати догадаєшся.

Як хліб буде, то й все буде.

Кусок, шматок (хліба)

Первий шматок з’їси у смак, а другий уже не так.

Проханий кусок в горлі як колок.

Вареники

Беззубий – хамелю, хамелю, а вареники з сиром умелю.

Вже й дрова і вода, коли б сир і мука, то би вареників наварила!

Ріж мою душу вареником до подушки!

Сметаною вареників не зіпсуєш.

Сякі-такі вареники, а все ж кращі галушок.

Пироги

Аби були пиріжки, то найдуться і дружки.

Де слова масні, там пироги пісні.

Їж пиріг з грибами, тримай язик за зубами.

Коли не пиріг, то й не пирожися, коли не тямиш, то й не берися.

Ледачому животові і пироги вадять.

Ми люди не горді: нема хліба, давайте пироги.

Тільки на поріг – так і в зуби пиріг.

Борщ

Борщ, капуста – хата не пуста.

Борщ да каша – добрая паша.

Борщ рідкий, лиш ним голову мити.

Добрий борщик, та поганий горщик.

З ним борщу не звариш.

Не велика хиба, що в борщі тільки одна риба.

Не давай два гриби до борщу, бо переборщиш.

Не карай, боже, нічим, як борщ ні з чим.

Свій борщ несолоний ліпший, як чужа юшка.

Трапиться на віку варить борщ і в глеку.

У борщі крупина за крупиною ганяється з дрючиною.

Я люблю усякий борщ, аби з м’ясом.

Каша

Без каші обід сирота.

Густа каша дітей не розганяє.

Де каша з маслом, туди нас не гукають.

Заварив кашу, то не жалій і масла.

Казали-бо батьки наші, що до шкварків треба каші.

Каші салом не зіпсуєш.

Коли ласка ваші, а нам аби каші.

Смачна кашка, та мала чашка.

Молоко

Єсть молоко, буде й горнятко.

Літом без молока – як зимою без кожуха.

Опарився на молоці, то й на воду студить.

Як з поганим молоком, то краще з водою.

Ковбаси

Всяк ласий на чужі ковбаси.

Найкраща птиця – ковбаса.

Як ковбаса і чарка, та минеться сварка.

М’ясо

Дешеве м’ясо – поганий борщ.

Найліпше м’ясо – свинина, найліпша риба – линина.

Хоч яке добре м’ясо, а одна погана муха все перепаскудить.

Риба (їжа)

Не велика біда, що без риби середа.

Добре діло карасі: не поїси, так продаси.

Сало

Живу добре: сало їм, на салі сплю, салом укриваюсь.

Ні сіло, ні впало, дай, мамо, сало.

Поки суд та діло, а кошеня сало з’їло.

Як кусок сала, то і гриб приправа.

Їсти, їжа

Аби було що їсти, можна й на городі сісти.

Всі люди на одне сонечко глядять, та не одно їдять.

Де б’ються – утікай, де їдять, там сідай.

Добра то річ – попоїв та й на піч.

Є що їсти й пити, та нема з ким говорити.

І соловей не співає, коли він їсти нічого не має.

Їж, доки наїсися, та до справи берися.

Їж, пий, веселися, а за завтра не журися!

Їли би очі, та губа не хоче.

Коли хочеш їсти сир і масло, вставай вчасно.

Купили хріну – треба їсти.

Млин меле водою, а чоловік живе їдою.

На то кіт і гладок, що поїв та й набок.

Наша душа наїсться з ковша.

Не розбивши крашанки, не спечеш яєчні.

Не того йому шкода, що з’їв, а того, що залишилося.

Ото ласа їда, з часником лобода.

Поїмо, подякуємо, а як ще, то й завтра прийдемо.

Поїмо сьогодні твоє, а завтра всяк своє.

Попоїв що попало, аби кишка не бурчала.

Попросили б і сісти, так нічого їсти.

Радісні вісті, коли кажуть іти їсти.

Сита душа їсти не хоче.

Скільки не їж, не розбагатієш, а тільки попузатієш.

Сласная їда – животу біда.

Такий з нього їдець, як горобець.

Ті, що багато їдять, не все бувають товстими, а ті, що багато читають, не все бувають мудрими.

Ходячи наїсися, а стоячи виспишся.

Хочеться їсти, та не хочеться злізти.

Хто ласо їсть, той твердо спить.

Хто наїсться, а не ляже, тому сало не зав’яжесь.

Як часто не доїси, то й святих продаси.

Снідати, снідання

Раннє вставання – вчасне снідання.

Снідав, обідав, а живіт не відав.

То снідаю, то обідаю – і погуляти ніколи.

Обід, обідати

Добре пісні співати, пообідавши.

Найміть мене обідати.

На чужий обід да з своєю ложкою.

Як дома пообідай, то й у людей дають.

Вечеря

За одним присідом вечеря з обідом.

Не вечерявши легше, а повечерявши – краще.

Варити

Вари воду, вода й буде.

Скільки лаптя не вари, а він усе догори.

Що навариш, то з’їж.

Пекти (хліб)

Хліб печуть, доки піч гаряча.

Видно, що кума пироги пекла, бо й ворота в тісті.

Сіль, недосіл, пересіл

Додав йому солі до оселедця.

До нічого не треба ані солі.

Недосіл на столі, пересіл на хребті.

Не соли нічиєї рани, то й твоєї не будуть.

Смак, смачний

На любов і смак товариш не всяк.

Поки не скоштуєш, доти й смаку не вчуєш.

Смачне не валяється, а хороше не волочиться.

Яйце

Дороге яєчко до Великодня.

З одного яйця яєчні не буде.

Воду пити

Добра вода, бо не мутить ума.

То не біда, що п’ється вода.

Води – хоч топитись, та нема де напитись.

Кисіль

Де кисіль, там я й сів, де пиріг, там я й ліг.

Буде жалю по кисілю, ми і кваші наїмося.

За дванадцять верст киселю їсти.

Мед

Аби мед, а мухи налізуть.

І медок солодок, а язичок дере.

Ледачого бортника і мед ледачим пахне.

Мед солодкий, але бджола жалить.

На губах мід, а в серці лід.

На мід, а не на жовч люди мух ловлять.

Не всю медок, що солодок.

Як там не мед, так там не масло.