Читать книгу Ті, що співають у терні - Коллін Мак-Каллоу - Страница 9

Невдовзі Мері Карсон мало виповнитися сімдесят два, і вона задумала влаштувати на Дрогеді найгучніший за п’ятдесят років прийом. Її день народження припадав на початок листопада, коли було вже жарко, але ще терпимо – принаймні для корінних мешканців Джилленбоуна.

– Не забувайте, місіс Сміт, – прошепотіла Мінні. – Ой, не забувайте! Третього листопада народилася сама Вона!

– Ти про що, Мінні? – спитала економка. Кельтська загадковість Мінні справляла негативний вплив на її міцні й непорушні англійські нерви.

– Невже ви не знаєте? До того ж це означає, що Вона народилася під знаком скорпіона, еге ж? Жінка-скорпіон. Оце так!

– Найменшої гадки не маю, про що ти кажеш, Мін!

– А про те, що скорпіон – найгірший знак, під яким може народитися жінка, моя люба місіс Сміт. Бо ж ці жінки – діти диявола, ось як! – витріщилася на неї Кет і перехрестилася.