Читать книгу Людина цифрова. Четверта революція в історії людства, яка торкнеться кожного - Крис Скиннер - Страница 10

Приводом поглибленої уваги до історії грошей є сформовані дотепер реалії. Гроші з’явилися як механізм управління, винайдений шумерськими правителями у давнину: вони давали змогу контролювати хліборобів, базуючись на загальних переконаннях. Потім, в епоху промислової революції, фінансові установи структурувалися, перетворившись на державні інститути, тобто в банки, уповноважені випускати банкноти і чеки, прийняті до оплати нарівні із золотом і монетами, бо такі були загальні переконання. Усі ми довіряємо банкам, оскільки їхня надійність гарантована урядом, а уряд використовує банки як інструмент управління економікою.

А зараз ми дісталися біткоїнів та інтернет-банкінгу. Пропоную повернутися в недалеке минуле і поговорити про те, як розпочалася епоха інтернету. Дехто зводить її до Алана Тьюринга, машині Enigma і тесту Тьюринга або навіть до 1930-х років, коли польське Бюро шифрів вперше розкодувало тексти німецького військового відомства, створені на машині Enigma. Із «Енігми» розпочинається історія сучасної обчислювальної техніки: британські криптографи сконструювали перший комп’ютер Colossus саме для декодування зашифрованих німецьких повідомлень. Одночасно такі розробки велися і в США.

Colossus був спроєктований інженером Томмі Флаверсом і запрацював у лютому 1944 року в Блетчлі-парку, за два роки до появи американського комп’ютера ENIAC. Абревіатура ENIAC означає «електронний числовий інтегратор і обчислювач». Це був перший універсальний електронний комп’ютер, спроєктований військовим відомством США для метеорологічних цілей і вже у 1946 році готовий до роботи.

ЗМІ називали ENIAC «гігантським мозком», що працював у тисячу разів швидше за будь-які електромеханічні машини того часу. ENIAC важив понад 30 тонн, займав площу 167 м² і міг виконувати близько 385 операцій на секунду. Порівняно з iPhone 6, що обробляє 3,5 млрд операцій за той самий час, це була печерна технологія. Але варто пам’ятати, що ми говоримо про події сімдесятирічної давнини, коли закон Мура ще не працював.

Colossus і ENIAC заклали підвалини всієї сучасної обчислювальної техніки і підготували справжній бум, який індустрія пережила в 1950-х роках. Вас може здивувати, що ще в 1943 році президент IBM Томас Дж. Вотсон казав, що місткість світового ринку комп’ютерів становить не більше п’яти машин. Із огляду на те, якими величезнимий великоваговими були ці пекельні машини, можна зрозуміти логіку Вотсона, але подальші події довели її недалекоглядність.

Щоправда, ми досі перебуваємо на ранньому етапі мережевої революції, тому на історії комп’ютерів зупинятися сенсу не має. Я згадав Colossus і ENIAC швидше для того, аби підкреслити, наскільки сильно змінилася ситуація. Ми вже 70 років живемо у світі, зміненому комп’ютерними технологіями. Якщо врахувати, що від винаходу парової тяги до останнього патенту на паровий двигун минуло 330 років, можна припустити, що і нинішні зміни – це надовго.

Основна відмінність між четвертою епохою і попередніми полягає в тому, що час і простір починають «стискатися». Ейнштейн, безперечно, посміявся б над цим, але все ж визнаємо той факт, що сьогодні ми вже не так розділені в просторі і в часі, як колись. Відстані щодня скорочуються завдяки глобальним системам зв’язку. Ми можемо комунікувати й торгувати в масштабі планети в режимі реального часу і майже безкоштовно. Завдяки стрімкому здешевленню технологій ми маємо у своєму розпорядженні майже необмежені сховища даних і можливості зв’язку. Вже продають телефони вартістю $1, а найдешевший сучасний смартфон – Freedom 251 з операційною системою Android і 4-дюймовим дисплеєм – в Індії коштує 251 рупію, тобто приблизно $3,75. Інакше кажучи, революція надала буквально кожному безпрецедентно потужний (за мірками минулого) комп’ютер і можливість підключитися до глобальної мережі. Перебуваючи в мережі, ви робите свій внесок у мережевий ефект, і можливості зростають експоненціально, оскільки тепер кожен може укладати угоди, обмінюватися цифровими активами, спілкуватися і прицільно налагоджувати зв’язки одне з одним в піринговому режимі (P2P).

Ось чому я вважаю мережеве століття четвертою епохою в історії людства. У першу епоху ми жили розрізненими кочовими громадами; під час другої зібралися в населені пункти, фермерські господарства і міста; за часів третьої завдяки паровій тязі змогли подорожувати всім світом, а сьогодні живемо в глобальному світі, де кожен з’єднаний із іншими. Це колосальна трансформація, що демонструє перехід людства від невеликих племен до великих груп, далі – до взаємопов’язаних співтовариств і до єдиної платформи – інтернету.

Важливо зазначити, що на всіх цих етапах переосмислювався підхід до комерції, торгівлі і, отже, до фінансів. Система загальних переконань забезпечувала працездатність бартеру, поки йому не стали заважати надлишки, після чого були винайдені гроші. Наша монетарна система, що базувалася на карбуванні монет, припинила працювати в умовах стрімкої промислової революції, тому ми створили банківську систему для роботи з паперовими грошима. Сьогодні ми живемо в період четвертої епохи, коли вже банківська система починає давати збої. Банки локальні, а мережа глобальна. Банки працюють з цінними паперами, а мережа – з даними. Банки розподіляються через будівлі і людей, а мережа – через програмне забезпечення і сервери.

Тому той факт, що ми ось-ось перейдемо від грошей і банківських систем до чогось іншого, викликає такий ажіотаж. Проте, як і під час попередніх періодів, «щось інше» не скасовує того, що було раніше. Нове надбудовується над старим. Гроші не скасували бартер, а послабили його значення. Мережева епоха не скасує банківської системи, але знизить її значимість.

Розгляньмо таке «зменшення» в контексті. Бартер, як і раніше, процвітає: приблизно 15 % світової торгівлі здійснюється у формі обміну, але він незначний порівняно з грошовими потоками. Гроші у фізичній формі зараз також актуальні, як ніколи – у більшості економік користування готівкою наростає,– але готівкові розрахунки несуттєві порівняно з альтернативними грошовими операціями в цифровому вигляді і на конверсійних ринках та валютних біржах. Інакше кажучи, традиційні системи обміну цінностями досі дуже значущі, але в процентному співвідношенні дедалі сильніше поступаються аналогічним інноваційним системам, які ми запровадили для забезпечення потоку цінності.

Ось чому я так натхненний потенціалом мережної епохи: вона забезпечує зв’язок всіх з усіма в режимі реального часу і породжує фінансові потоки для ринків, які раніше залишалися недооціненими або непоміченими. Візьмімо, приміром, Африку. Африканські користувачі смартфонів переходять на мобільні гаманці і почуваються наче риба у воді. У кожного четвертого африканця, що має смартфон, є і мобільний гаманець, тому практично всі громадяни отримують вихід у регіони з порівняно динамічною економікою. Це Кенія, Уганда і Нігерія. Доти вони не мали доступу до мережі; не існувало механізму для обміну цінностями, крім суто фізичного, сполученого із шахрайством і тяжкими злочинами. Африка обійшла інші ринки за практично миттєвим забезпеченням доступу до фінансових сервісів. Те саме справедливо для Китаю, Індії, Індонезії, Філіппін, Бразилії та багатьох інших недооцінених ринків. Отже, перший великий наслідок мережного ефекту фінансової доступності полягає в тому, що мільярди людей, які раніше не мали жодного доступу до цифрових послуг, тепер працюють у мережі.

Друга велика зміна пов’язана із власне природою цифрових валют, криптовалют, біткоїнів і розподілених бухгалтерських книг. Саме на цьому рівні вибудовують нові колії й прокладають канали для фінансів четвертого покоління, і нам ще належить побачити, що з цього вийде. Чи перейдуть всі банки на роботу з блокчейном R3? Чи підуть всі клірингові та розрахункові операції через консорціум Hyperledger? Якою буде роль біткоїнів у новій фінансовій екосистемі? Поки ми не знаємо відповідей на ці питання, але точно побачимо, як ця нова екосистема зменшить історично сформовану роль банків. Отже, залишається перевірити, яким чином банки витримають виклик з боку нових систем.

Четверта епоха людської історії – це оцифрована мережева структура цінностей.Вона позачасова, глобальна і взаємопов’язана; доступ до неї майже безкоштовний. Понад 7 млрд людей спілкуються і торгують у режимі реального часу, користуючись мільярдами машин і пристроїв, оснащених штучним інтелектом. Така система, очевидно, не пристосована до роботи з цінними паперами, роботі на рівні установ і окремих людей і, швидше за все, перетвориться в надбудову над старими структурами.

Новий рівень охоплення фінансовими послугами допомагає подолати недоліки старої системи. Тут ми побачимо мільярди транзакцій і передання цифрових активів дрібними пакетами майже зі швидкістю світла. Інакше кажучи, четверта епоха – це епоха, коли будь-що може передавати цінність, моментально і в разі необхідності мільярдною часткою долара.

Досягнення четвертої епохи не схожі ні на що бачене нами раніше; вони доповнюють стару систему і водночас применшують її значення. Можливо, за півстоліття ми будемо сприймати банківську систему так само, як сьогодні готівкові розрахунки і бартер. Це застарілі способи транзакцій, чий розквіт припав минулі епохи.

Четверта епоха оцифровує цінності. Банки, гроші і бартер навряд чи зникнуть, але вони відіграватимуть незначну роль у новій ціннісній екосистемі. Вони усе ще здатні переробляти обсяги, що перевищують ті, що існували раніше, але в контексті загальної системи обміну цінності та торгівлі їхня роль зменшилася.

Я не очікую цілковитого зникнення банків і переконаний, що нова система в ході розвитку може умістити частину з них, а також інші, суто цифрові оператори. Можливо, це будуть Google, Baidu, Alibaba, Facebook, або, можливо, Prosper, LendingClub, Zopa і KPMG. Поки це нам невідомо, але готовий посперечатися, що це буде гібридна суміш усіх можливих, оскільки усе еволюціонує разом з четвертою епохою.

У такій гібридній структурі банки є частиною нової системи цінностей, що охоплює цифрові валюти, доступ до фінансових послуг, мікроплатежі і P2P-платежі – такими вже є потреби цифрової епохи. Необхідно, аби будь-який пристрій, оснащений мікрочипом, давав змогу здійснювати транзакції в режимі реального часу і практично безкоштовно. Поки вона не настала, але, як я вже зазначав, ця революція тільки починається.

Їй усього 70 років. Остання революція тривала 330 років. Почекаємо ще кілька десятиліть – і тоді побачимо, що у нас вийшло.