Читать книгу Людина цифрова. Четверта революція в історії людства, яка торкнеться кожного - Крис Скиннер - Страница 9

Промислова революція певною мірою пов’язана з появою парової тяги. Епоха пари породила безліч винаходів, і паровий двигун раз і назавжди змінив світ. Перехід від тяглової сили до парової дав змогу пустити пароплави по океанах і паровози по континентах. Парою обігрівали фабрики і з її допомогоюрухалися фабричні колеса. Лавиноподібний потік змін досяг апогею в другій половині XIX століття, коли з’явилася електрика і телекомунікації. Під час переходу від парових до електричних двигунів великовагові механізми поступилися місцем набагато легшим телекомунікаційним і силовим станціям. Ну а масовий перехід з цехів до офісів ознаменував кінець промислової революції.

Застосування грошей як засобу обміну цінностями, разом із бартером, було звичним упродовж багатьох століть, точніше протягом 4700 років. Як гроші використовували намистини, жетони, срібло, золото та інші товари. Імовірно, найдивніші гроші ходили в тихоокеанському архіпелазі Яп: там як валюту досі використовують камені.

Проблема в тому, що камені, золото і срібло – занадто важкі кошти обміну, а ще вони можуть стати легкою здобиччю для розбійників і злодіїв. Коли промислова революція набрала обертів, знадобилася і нова форма обміну. Інновації в цій сфері вже виникали: банкіри Медічі винайшли документарні операції, а в Китаї з VII століття використовували паперові гроші, однак ані те, ані інше не дістало масового поширення, поки цього почала вимагати промислова революція.

Аби задовольнити потребу в нових формах обміну, уряди по всьому світу взялися видавати ліцензію на банківську діяльність. Перші ліцензовані банки з’явилися в XVII столітті і були державними структурами, яким було доручено зберігати цінності, отримані від вкладників. Саме тому банки є найстарішими зареєстрованими компаніями в більшості нинішніх економік. Найстарішою серед британських фінансових установ, що збереглися до наших днів, є установа C. Hoare & Co, заснована Річардом Хоаром в 1672 році. Пронайдавніший британський банк Barclays вперше згадано в 1690 році. Вік більшості британських банків перевищує 200 років, а згідно з дослідженням, проведеним Банком Кореї в 2008 році, у світі настільки старих компаній усього 5586, причому більшість з них – у Японії. Великі банки і страхові компанії такі живучі, оскільки з їх допомогою держава забезпечує торгівлю. Їх підтримують і ліцензують уряди, аби ті правили за «фінансовемастило» в економіці, тому головною інновацією в банківському секторі стали паперові гроші як засіб обміну, причому цінність їх було гарантовано владою.

Паперові банкноти і чеки були елементом цієї нової екосистеми, оскільки полегшували функціонування промисловості. У той час вони, мабуть, спричиняли неабияку смуту: як це – обмінюватися папірцями замість золота? Але звичка сформувалася швидко. Цей уривок із документа Комітету шотландських банкірів дає змогу зрозуміти, чому система прижилася:

Перші шотландські банкноти випустив Банк Шотландії. Коли цей банк був заснований 17 липня 1695 року декретом шотландського парламенту, монетарні ресурси Шотландії були мізерні і володіли неявною цінністю порівняно з англійськими, голландськими, фламандськими або французькими монетами, якими вважали за краще користуватися шотландці. Розвиток торгівлі неабияк гальмувався через брак забезпеченої валюти, і купці того часу, які шукали зручніших способів здійснення розрахунків, були одними з основних прихильників такої альтернативи.

Банк Шотландії отримав монополію на банківську діяльність на території Шотландії терміном на 21 рік. Одразу після відкриття в 1695 році банк розширив монетарну систему, доповнивши її паперовою валютою.

Коли стало очевидним, що Банк Шотландії виконує свої платіжні обіцянки, а папір набагато зручніший за монети, система швидко вкоренилася, і банкноти масово увійшли в обіг. У міру того як банкноти поширювалися від купців до представників інших верств, Шотландія стала однією з перших країн, які добровільно перейшли на паперові гроші». А як щодо чекової книжки? Цікаву історію розповідає «Чекова і клірингова компанія Великобританії»:

«До XVII століття векселі використовували як для внутрішніх платежів, так і в міжнародній торгівлі. Після цього почали розвиватися чеки – тип векселів. Спочатку вони називалися «знімні нотатки», оскільки надавали клієнту можливість знімати кошти, що зберігаються на банківському рахунку, і їх слід було негайно оплатити… Банк Англії першим почав застосовувати друковані бланки, які 1717 року були виготовлені в лондонському Гроусерс-Холі. Клієнт мусив особисто з’явитися в Банк Англії і отримати від касира пронумерований бланк. Після заповнення його перевіряв уповноважений касир,після чого його передавали для виплати. Ці бланки друкували на «чековому» папері для запобігання підробок. Лише клієнти, які мали кредитний баланс, могли отримати спеціальний папір, а друковані бланки, що застосовували як чеки, гарантували, що запитувач коштів є благонадійним клієнтом Банку Англії».

Отже, наприкінці XVII століття одночасно втілилися в життя три найважливіші інновації: влада почала видавати банкам ліцензії на випуск банкнот і знімних нотаток, з’явилися чеки, а на зміну монетам і цінних товарів прийшли асигнації. Потім банківська система почала підживлювати промислову революцію, не лише забезпечуючи зручну торгівлю і обмін цінностями через паперові системи, але й підтримуючи структуру і функціонування фінансових систем в тому вигляді, у якому ми їх знаємо сьогодні.