Читать книгу Хто ти є? Як прийняти себе та зрозуміти інших - Лиз Бурбо, Лиз Бурбо - Страница 9

Думки дуже сильно впливають на життя, адже ти стаєш тим, про що думаєш. Навіть більше, ти перетворюєшся не тільки на те, що думаєш сама про себе, але й на те, що думаєш про інших. Погоджуєшся чи ні, однак ближніх ти сприймаєш через фільтри свідомості, і те, що помічаєш в інших, – це відображення власної думки про себе.

Хто найважливіші люди у твоєму житті? Батьки або люди, які були тобі батьками змалку. Що про них думаєш? Переконана: у тобі нуртують тисячі думок про цих людей, які ти ніколи не висловлювала. Може, кількома ти поділилася, але більшість із них так і лишилися схованими в душі: ти їх ніколи не виказувала. Усе, що думала про батьків, формувало тебе. Як я раніше зазначала, думаючи, ти твориш. Це одне з потужних умінь, що дає змогу творити дійсність за допомогою думок.

На превеликий жаль, у нашій голові вирують сотні думок, про які ми можемо навіть не здогадуватися. Ось приклад, що допоможе ліпше це зрозуміти: ти дивишся фільм, через який виникає відчуття тривоги, але під час перегляду ти не усвідомлюєш свого страху. Певні епізоди та ситуації у фільмі пробуджують страхи, які були в тебе змалку. Однак ти розумієш тільки те, що після перегляду почуваєшся не дуже добре. Здогадуєшся, що фільм розбурхав дещо, від чого боляче, але не хочеш докладно розбиратися. Ти не змогла б дібрати чіткі вислови, щоб виразити неприємні відчуття, про який нагадав фільм. Отже, ці страхи живуть у несвідомому, яке так само становить грандіозно велику частину тебе. Саме тому дуже важливо, щоб ти почала жити усвідомлено, щоб могла принаймні розуміти, які вчинки, слова, думки чи відчуття руйнівні, щоб користувалася своєю енергією, створюючи добро.

Проте, коли живеш несвідомо, ти не можеш нічого змінити, бо навіть не розумієш, що відбувається.

Завжди в оточенні є схожі на тебе люди. Їхній спосіб мислення міг би допомогти тобі усвідомити власні, часто несвідомі думки. Тепер, коли вчишся й пізнаєш грандіозну силу думки, чи не здається, що важливо жити тільки з помислами про любов, вдячність, щедрість і милосердя? Що більше ці думки займатимуть першість серед решти переконань, то більше ти притягуватимеш у своє оточення людей з такими самими позитивними міркуваннями. Так вдасться зібрати довкола себе чудових особистостей.

Що ти думаєш про свою маму? Що вона була несправедлива? Знай: що більше думатимеш, що твоя мама була несправедлива, то більше сама такою ставатимеш! Кожна думка, яку ти живиш, вбирає твою енергію; ця енергія завжди виявляється у твоїх характері та поведінці.

А про тата? Вважаєш, він був надто суворий, надто авторитарний? Нехай! Думай і далі так – і перетворишся на точнісіньку його копію. Навіть якщо не хочеш цього помічати й намагаєшся вчиняти не так, як батько, глибоко всередині ти так само авторитарна та сувора. Можеш спитати в людей зі свого оточення, що саме транслюєш: суворість до себе та інших.

Що думаєш про свого партнера? Не помічала, що твої думки зрештою справджуються? Якщо вважаєш, що він безсердечний, недостатньо допомагає з хатніми справами, усе потрібно робити самій тощо, то з роками партнер справді стане таким. Якщо вважаєш, що він одержимий сексом, завжди багато від тебе вимагає щодо цього, то що далі, то більше він потребуватиме фізичної близькості. Якщо вважаєш, що партнер поводиться як мале дитя, не здатен приймати рішення і тобі завжди доводиться все вирішувати замість нього, то з роками він справді прийматиме дедалі менше рішень і дозволить тобі відповідати за все.

Усе, про що думаєш, формує довкола тебе певні вібрації. Ти надсилаєш думку, а той, кому вона адресована, її отримує. Цей процес несвідомий і непомітний. З часом, коли люди ставатимуть свідомішими, вони помітять, що брехати більше не можна, адже розумітимуть не лише все, що надсилатимуть, а й усе, що отримуватимуть від інших у відповідь. Отже, перестань обманювати себе ілюзіями! Хай ти переконана, що твої думки секретні, насправді вони не такі. Ми всі – частинки одного цілого, ми всі внутрішньо пов’язані з однією енергією. Це схоже на те, якби в одній клітині тіла трапився збій: решта клітин відчула б хворобу, бо мільйони клітин тіла – це частинки цілого. Так само п’ять мільярдів людей – частинки цілого, що має назву планета Земля, єдиного організму, у якому ми – клітини. Тож, коли надсилаєш думкою любов або ненависть, це одразу ж приймає адресат. Помисли, протилежні любові, гасять внутрішнє світло людини, що їх надсилає. Такі помисли заважають нам ясно бачити ближнього й спілкуватися з ним. Думки, висловлені залюбки, навпаки, випромінюють сяйво й освічують середовище. Що більше двоє людей залюбки обмінюються думками, то ясніше їхнє спілкування.

Що думаєш про своїх дітей? Гадаєш, син лінивий і нічого путнього з нього не буде? Якщо далі живитимеш такі турботи, то, зрештою, вони справдяться. На твою думку, син є й буде невдалий. Може, він матиме геть інакший вигляд у своїх очах та в очах інших. Однак саме у твоєму сприйнятті, у тому світі, який ти створила, є лише запропалий хлопчик, бо ти так вирішила. З цієї причини кожен індивід має відмінне від інших сприйняття світу: ми бачимо не реальну річ, а свої думки про неї. Тоді чому б тобі не скористатися цією великою силою й не почати уявляти те, чого ти насправді хотіла б, точно таким, як бажаєш?

Що ти думаєш про себе, коли дивишся на відображення в дзеркалі? Чи думаєш щороку перед своїм днем народження, що постарішала? Насамперед люди старішають, бо думають про старість. Якби людство не вигадало дні народження, ніхто ніколи б і не думав про вік! Минали б роки, а ми навіть не знали б, що кожні триста шістдесят п’ять днів старішаємо. Цей концепт старіння був би невідомий, і ми, безперечно, старішали б набагато повільніше.

Одного разу новий працівник був вражений міццю президента компанії, який у 80 з хвостиком працював на повну ставку, і спитав: «Скільки вам років?» Вісімдесятирічний керівник відповів: «Синку, мій вік – це не моя справа!» Так цей пан винайшов рецепт молодості!

Чи спадає тобі на думку, що чогось у житті замало? Якщо в тебе є постійна потреба, щоб хтось наповнював твоє життя, у тобі живе думка чи відчуття, що чогось бракує. Однак коли контактуєш зі своїм внутрішнім БОГОМ, то маєш грандіозну й потужну творчу енергію, з якою не може виникнути відчуття нестачі в будь-чому. Поглянь на природу довкола. Так багато чого можна навчитися, споглядаючи її! Поглянь, наприклад, на маленьких диких звірят: хіба їм чогось бракує? Ними опікується природа, і вони виживають. А коли звірята помирають – це не трагедія, а природний процес.

Коли думаєш про свій рахунок у банку, то кажеш собі: «У мене є лишень стільки-то грошей»? Коли думаєш про заробітну плату, то стверджуєш: «Я заробляю тільки це»? Як часто порівнюєш себе із заможнішими людьми? Коли дивишся телевізор, у тебе виникає враження, що чогось бракує? Здається, що в людей з ілюзійного телевізійного світу є все… Думай далі, скільки всього ще бракує, і стовідсотково цей дефіцит буде обов’язковою частиною твоєї реальності.

Думаєш, у твоєму житті замало любові? Думаєш, тебе недостатньо люблять? Замість того щоб живити ці помисли, набагато приємніше почати дарувати любов і бути щедрою у всьому. Даруй час, енергію, гроші, любов, захоплення, красиві слова. Коли будеш віддавати, нічого не очікуючи натомість, то усвідомиш, яка ти багата, адже можеш стільки подарувати. Так ти плекатимеш думку, що маєш більше, ніж потрібно, бо можеш собі дозволити віддавати й дарувати.

Кажуть, бути бідним – це велика моральна злиденність, адже бідний уміє тільки брати й не вміє віддавати. До найвеличніших законів процвітання належить таке правило: щоб щедро отримувати, навчися повсякчас віддавати. Даруючи, ти починаєш думати, як багато маєш. Як і будь-які інші думки, ця впливає на якість життя. Як наслідок, ти притягуватимеш у своє життя щораз більше достатку.

Отже, якщо часом думаєш, що не завжди отримуєш бажане, що чогось хочеш і відчуваєш нестачу, пам’ятай: це стається тому, що у твоїй голові живе така думка й саме вона веде тебе до злиднів. Нещодавно я дізналася одну вправу, яка дає змогу пропрацювати це, і вона здалася пречудовою. Тому хочу поділитися нею з тобою. Отже, напиши перелік п’яти матеріальних чи нематеріальних речей (гроші, симпатія, компліменти тощо), у яких відчуваєш нестачу. Тоді знайди спосіб протягом наступних двадцяти чотирьох годин подарувати дещицю кожної з п’яти речей. Щоразу, коли віддаватимеш, роби глибокий вдих-видих і кажи собі: «Те, що віддаю, мені повернулося сторицею». Виконуй цю вправу щодня протягом тижня, і неодмінно дещо зміниться в тому, як ти мислиш і що отримуватимеш.

Ти в комусь сумніваєшся? Здається, що тебе обманюють чи хочуть щось вкрасти? Зрозумій, звідки беруться ці сумніви й острахи. Якби ти сама не була така, то ніколи не змогла б подумати так про ближнього. Якщо вважаєш, що тебе дурять чи обкрадають, то придивися уважніше до себе, може, це ти крадеш щось в інших або намагаєшся обвести круг пальця. Якщо не спробуєш зазирнути в глиб своєї душі, то так і зводитимеш на людей наклепи, і, зрештою, з тобою трапиться те, чого дуже боїшся. Тоді ти, безперечно, скажеш собі: «Я так і знала, що цим усе скінчиться! Щось усередині підказувало, що вона спробує пошити мене в дурні!» І будеш щаслива, знайшовши привід виправдати свою гординю. Твоє раціо також пишатиметься собою, так що підживить гординю, і вона роздується ще більше. Люди такі пихаті, що готові страждати, аби виправдати цю пиху.

Знаєш, страждання аж ніяк не обов’язкове. Аж дотепер ми часто ним користувалися заради еволюції. Однак людині вдасться покласти край стражданням тоді, коли вона стане мудрішою та усвідомить, що здатна розвиватися й без мук.

Ти часом думаєш, що партнер зраджує тобі, що він цікавиться іншою? Якщо так, то це саме в тебе закрадаються помисли про подружню невірність. Може, цього не усвідомлюєш, але в тобі живе невдоволення, яке й породжує такі думки. Якби ти могла це собі дозволити, то, безперечно, залюбки пострибала б у гречку. Звісно, ти ніколи на таке не наважилася б! Однак дуже часто ми несвідомо користуємося з чиєїсь вірності, щоб мати владу над цією людиною. Ти заявляєш: «Я ніколи не змогла б так вчинити!», хоча глибоко всередині, може, бажала б цього. Пам’ятай: коли думаєш про щось, але не робиш, це аж ніяк не означає, що ти краща за ту людину, яка подумала про це й зробила. Думати й не робити – навіть гірше! Людина, яка думає про щось, однак переконує себе, що й гадки про це не має, нещира із собою. І навпаки, якщо чиниш згідно зі своїми помислами, у цьому принаймні є щирість до себе.

Якщо тобі складно визнати той факт, що люди з твого оточення думають не так, як ти, – це свідчить про егоїзм. Сьогодні егоїзм – одне з найбільших лих нашої планети. Ми постійно думаємо, що вчиняємо з любов’ю, але насправді намагаємося нав’язати власне бачення близьким. Справді, ми нав’язуємо свій світогляд, щоб почуватися краще і мати рацію. Коли тобі відповідають: «О так! У сказаному багато здорового глузду. Я повністю з тобою погоджуюся», ти отримуєш дещо, від чого стає приємно. Якщо живеш і постійно робиш, говориш або думаєш про речі лиш для власного задоволення, шкодячи водночас іншим, то це егоїзм. Бо любити – означає дізнаватися, що задовольняє ближнього, і докладати зусиль, прагнучи зробити приємне. Любити – це перевіряти перед тим, як приймаєш рішення, і не нав’язувати своїх поглядів. Бо ж нам так легко вирішувати замість іншого! Коли кажу про несприятливе використання нашої сили, то маю на увазі бажання владарювати ближнім. Якщо ти сильна жінка зі сталевим характером, то, мабуть, у тебе буде схильність до того, щоб нав’язувати оточенню свій світогляд. Почни з того, щоб навчитися спокійно вислуховувати, перепитувати й уточнювати думку бесідника щодо певної ситуації / події / людини / роботи. Залишайся водночас неупередженою – і зможеш відкрити для себе цілий новий всесвіт. Пам’ятай: коли хочеш, щоб усі думали так, як ти, то живеш у власному дуже обмеженому вимірі. Натомість якщо почнеш досліджувати виміри інших людей, то знайдеш прекрасні речі, які самотужки довелося б шукати роками. Однак це не означає, що потрібно погоджуватися, не обмірковуючи, з чужими словами чи помислами. Не потрібно бездумно приймати погляди інших! Навпаки, це чудова нагода розвинути критичне мислення.

Увесь пережитий досвід – це завжди результат того, про що людина думає. Якщо зараз не любиш свого життя, зрозумій: саме твої думки зробили життя таким, як воно є, тобто причина – у твоїй голові. Зміни ментальні настанови й побачиш, як зміниться твоя реальність. Навіть усе минуле може змінитися відсьогодні, варто лиш цього захотіти. Справді, твоя найбільша сила міститься в думках. Те, що думаєш цієї миті, приведе до того, що трапиться за хвилину, тиждень, рік. Життєві обставини, у яких зараз перебуваєш, – наслідок ментальної причини (думок!), що виникла у твоїй голові вчора, позавчора, минулого року, десять років тому… Якщо цієї миті ти сповнена помислів про успіх, заможність, любов, внутрішню гармонію і якщо вдасться зосереджуватися на них протягом усього дня, то побачиш, як трансформуватиметься твоя реальність.

Підсвідомість – частина тебе, якої ти не розумієш, – постійно, машинально, невтомно повторює думки, які ти до неї внесла. Отже, можеш далі думати, що ти не гарна – чи ще щось у такому дусі! – повторивши цю ідею (свідомо чи ні) достатню кількість разів, підсвідомість поглине її, далі транслюватиме і, зрештою, сприятиме тому, що вона реалізується. З роками, якщо ти так і не зміниш цієї думки, матимеш дедалі менше впевненості в собі, тому почуватимешся щораз більш непривабливою. Ти постійно будеш відчувати потребу, щоб хтось казав, що ти вродлива, однак, навіть коли тобі робитимуть комплімент, буде складно в нього повірити. Ти повіриш, що гарненька, лиш тоді, коли зможеш це впевнено сказати собі. Коли живиш нову ідею, невтомно повторюєш її багато разів на день, твоя підсвідомість поглинає її, забуваючи про попередню. Дякувати БОГУ! Не потрібно повністю перепрограмовувати підсвідомість. Достатньо внести до неї нову програму, нові ідеї. Підсвідомість завжди працює тільки з нещодавніми думками.

А ще підсвідомість працює без упину, причому найактивніша її діяльність відбувається вночі, коли ти спиш. Украй важливо постійно живити її хорошими думками, особливо ввечері, саме перед тим, як засинати. Час перед сном найбільш вдалий для того, щоб уявляти екстраординарні речі, створювати ментальні о́брази (візуалізувати бажане). Отже, підсвідомість працюватиме над ними цілу ніч. У наступному розділі я поясню, що значать відчуття під час візуалізації і як вони прискорюють матеріалізацію бажаного. Тож почни вже зараз працювати над ментальними настановами, хай навіть у тебе можуть бути сумніви щодо могутності сили якісно скерованої думки. Якщо сумніви справді є, то знай: тобі нічого втрачати, адже за негативні думки, плекані в минулому, точно довелося сплатити доволі дорогу ціну. Коли втрачати нічого, а виграти можна все, потрібно пробувати щось інше, не вагаючись ані миті. Бо ж саме ти передусім будеш у виграші.

Яка твоя загальна думка про себе? Ти вважаєш себе кращою чи гіршою за інших? Пригадай: щоразу, коли себе з кимось порівнюєш, ти втрачаєш зв’язок із внутрішнім БОГОМ, хоч кожна людина – це Його вияв. Дещо схоже стається, коли порівнювати дві троянди. Якщо одна розквітла пишніше, це не означає, що інша якась неправильна! Обидві троянди красиві. Просто вони перебувають на різних стадіях розвитку, але обидві досконалі. Те саме і з людьми. Коли перебуваєш у зв’язку зі своєю божественною сутністю, внутрішнім БОГОМ, то ні з ким себе не порівнюєш.

Припустімо, ти почуваєшся гіршою, бо не маєш дипломів, звання, грошей, як у когось. Цієї миті ти визначаєш власну цінність за матеріальними критеріями, хоч твоя справжня цінність духовна, вона розташована на рівні серця, а отже, її потрібно оцінювати відповідно до твоєї здатності безкорисливо любити. Скільки виявів любові можна зробити протягом одного-єдиного дня! Скільки любові можна подарувати! Для цього не потрібно багато матеріальних скарбів. Звісно, матеріальний добробут важливий по-своєму, але він корисний, бо може допомогти перебувати у зв’язку з внутрішнім БОГОМ