Читать книгу Розстрільний календар - Олена Герасим'юк - Страница 5

Січень
3 січня 1934 року відбувся перший допит письменника-гумориста Остапа Вишні

Оглавление

З таким самим успіхом ви можете звинуватити мене у посяганні на честь Рози Люксембург.

Остап Вишня про причини свого арешту

Письменника-гумориста Павла Губенка, відомого під псевдонімом «Остап Вишня», звинувачували у підготовці замаху на Павла Постишева,[4] приналежності до «контрреволюційної організації» та «прагненні повалити радянську владу».

На першому ж допиті письменник «зізнався» оперуповноваженому Георгію Бордону, що здійснював контрреволюційну роботу на літературному фронті. За ці слова Трійка при колегії ОДПУ засудила Остапа Вишню до «найвищої міри соціального захисту» – розстрілу. На щастя, у березні вирок було змінено на 10 років виправно-трудових таборів, термін ув’язнення був визначений від дати арешту – 7 грудня 1933 року.

За чотири роки до Ухто-Печорського табору, де перебував Остап Вишня, дійшли чутки про арешт Павла Постишева. Довідавшись про це, письменник зіронізував: «Ми мали їх ліквідувати як ворогів держави чотири роки тому, бо за них сидимо. Нам повинні ордени дати за передбачливість».

До звільнення Остапа Вишні доклав зусиль режисер Олександр Довженко. Він переконав владу, що такого письменника потрібно звільнити, бо його слово в умовах війни так само необхідне, як вогонь «катюш». У 1943 році Особлива нарада при Народному комісаріаті внутрішніх справ СРСР повторно розглянула справу й ухвалила звільнити Остапа Вишню. 8 жовтня його етапували з табору до Москви.

Про цей період Остап Вишня розповів російському сатирику Леонідові Ленчу: «Привезли мене, раба Божого, посадили до «чорного ворона» й запхали у Бутирку. Наступного дня знову саджають до «воронка» й знову кудись везуть. Виявилось, на Луб’янку. Сів! Сиджу… Час іде – місяць, другий, третій, четвертий… А тут розігралась у мене виразка шлунку… і потрапив я з Луб’янки до клініки лікувального харчування професора Певзнера…

Одного прекрасного дня приходить медсестра й каже: «Хворий, ідіть купатися, ми вас виписуємо». Пішов, викупався, сів до рідненького «чорного ворона» (він уже тут як тут). Приїхав, наглядач каже: «Ув’язнений, ідіть купатися!» – «Та я ж тільки…» – «Разговорчики! Марш!» Пішов, викупався, сів до камери. Раптом з’являється інший наглядач: «Ув’язнений Губенко, вас переводять до іншої тюрми, ідіть купатися!» – «Та я ж сьогодні вже двічі…» – «Разговорчики! Марш!» Пішов викупався, сів до «воронка» і поїхав на Луб’янку. Прийняли мене на Луб’янці, оформили, як належить, і знову: «Тепер ідіть, Губенко, купатися!» – «Та я…» – «Разговорчики! Марш!» Пішов викупався вчетверте за цей день гігієни і здоров’я…»

Джерела

З порога смерті: письменники України – жертви сталінських репресій. – Вип. І / Упоряд. О. Мусієнко. – К.: Рад. письменник, 1991. Режим доступу: https://bit.ly/1mxnPhP

Абрамов Влад. Остап Вишня: «террорист», охотник и коллекционер // Сегодня. – 2009. – 11 ноября. Режим доступу: https://bit.ly/1YYoDc7

Пришутов Едуард. Засуджений до розстрілу за… усмiшки // Вечерние вести. – 2011. – 3 жовтня. Режим доступу: https://bit.ly/22FfN7J

Гайн Олександр. Табірне пекло Вишні // Міст. – 2011. – 10 листопада. Режим доступу: https://bit.ly/1IKHsNS

Лавріненко Юрій. Остап Вишня // Українське слово: В 4 т. – Т. 1. – К.: Рось, 1994. Режим доступу: https://bit.ly/1mxrYTa

4

Павло Постишев – радянський партійний діяч. Відомий як один із погромників українського національного відродження та згортання українізації, ініціатор знесення пам’яток церковної архітектури в Україні. У 2010 році Апеляційний суд міста Києва визнав Постишева винним в організації Голодомору.

Розстрільний календар

Подняться наверх