Читать книгу Імбир для душі - Ірина Мацко - Страница 2

Порція

2 сторінки

Час приготування

6 хв.

Поживність

Допоможе у важкій ситуації вірити в себе

Щоб смакувало краще

Додайте до страви добру жменю рішучості, сили волі та впевненості у власну перемогу.

ВАШ ХІД, ПАНОВЕ!

Шаховий турнір тривав уже четверту годину. Молодий гравець, який амбітно вирішив виграти, щодалі, то більше впевнювався у тому, що шансів у нього дуже мало. Всі обставини проти. І ходи не вдалося передбачити, і супротивник виявився чудовим гравцем. Але відступати якось не хотілося. На полі залишалося ще кілька його фігур, хоч він не зумів збити жодної, але шанси ще були. Через якийсь час надія, що зможе хоча б втриматися до нічиєї, розтанула зовсім. Залишилася одна фігура і то на такій позиції, що можна було оголошувати програш.

– То що, юний розумнику, здаємося? – єхидно вколов гравець навпроти.

– Ні, не здаємося. – Впертість та якась внутрішня сила взяли гору і додали азарту. Будь що, але здаватися не буду! – твердо вирішив.

– Ну якщо тобі так приємно розтягувати агонію програшу, то я із задоволенням, – прозвучало зверхньо і самовпевнено.

– Так. Це моя гра і я її дограю до кінця. Робіть хід, а я зроблю наступний відносно вашого ходу.

А далі сталося неймовірне. Супротивник чи то втратив пильність, чи самовпевненість у виграші так послабила увагу, але він ставив щоразу фігури так, що молодик тільки те й робив, що збивав їх, і в результаті вони залишилися один на один кожен з однією фігурою.

– А тепер як, здаємося? – усміхнувся молодик до супротивника.

Той насупив брови і промовчав. Ще один хід – і його фігура полетіла з поля. Молодик, попри все, таки виграв.

Секрет страви

Ми попадаємо у гру, а тут як у житті. Гравців багато: рідні, близькі, знайомі, соціум. Хтось робить хід – ти у відповідь. Головне грати, поки ти у грі, бо поки ти на полі – ти не програв!