Читать книгу Мигдаль для серця (збірник) - Ірина Мацко - Страница 6

Мигдаль спогадів

Порція

3 сторінки

Час приготування

10 хв.

Поживність

Пригадає давній смак першого кохання

Щоб смакувало краще

Додайте у страву приємних згадок, щоб пригадати колись знайомий і улюблений смак.

Місце у серці

Догоряє свічка, вино вже тепле, за вікном сніжинки заглядають у незашторену шибку, ніби запитують, стиха ковзаючи білими пухнастими війками по холодному склу: «Чому не спиш? Уже всі ліхтарі погасли, будинки закрили втомлені очі. Відпочивай… Ще трошки, ще хвилину…»

Вечір догоряє, догорів…

Свято всіх закоханих, коханих тих, хто кохає.

Тепле вино розігріває ще більше вже й без того гаряче тіло. Тече венами, тоненькими судинами, капілярами, вдаряє міцним п’янким трунком у голову, вривається в серце і, змішавшись з кров’ю, знову мчить у всі куточки, туманячи мозок.

«Кохаю!» – Щойно отримане повідомлення гріло, мабуть, в сотні разів більше від вина.

…Дороги наші перетнулися давно, ще коли ми були у віці Ромео та Джульєти. Так і називали нас тоді – це ж була історія, як про наше кохання. Воно було першим. Першим і чистим, як цей білий сніг. Недарма кажуть, що перше кохання не забувається ніколи, воно, вперше торкнувшись ще не знаного серцем почуття любові, закарбовується там назавжди, стає рідним і теплим.

Зустріч через багато років повертає на мить у те життя. Хоч уже кожен зі своїм багажем прожитих років.

– Я піду за тобою хоч на край світу! – говорив гаряче, не розуміючи, що погодитися на це я просто не мала права. Розбити сім’ю, залишити дітей без батька тільки тому, що і через багато років у серці такі ж почуття? Але ж ми вже не ті… Здається, ніби й не змінилися зовсім, але час робить своє, життя вносить свої корективи. Та закарбована в юності любов залишається, але… можливо, тільки до того образу, який ми пам’ятаємо? До тієї юної дівчини, до того молодого юнака?

– Тоді візьми ці квіти. Нехай усі знають, що тебе хтось любить… – Зрозумівши мій вибір, відповів ти. – Знаєш, я доньку назвав твоїм іменем…

Додому летіла на крилах.

«Кохаю!!!» – миготіло на екрані, і у серці ставало тепло і добре.

«І я тебе, рідний…» – Пальці самі знайшли потрібні букви.

Секрет страви

Місце у серці, зайняте тобою назавжди, гріло, як ніколи… Місце першого кохання.