Читать книгу Мигдаль для серця (збірник) - Ірина Мацко - Страница 7

Мигдаль кохання

Порція

3 сторінки

Час приготування

10 хв.

Поживність

Допоможе розбудити почуття

Щоб смакувало краще

До страви варто додати дрібку уваги і розуміння, щоб помітити тонкий смак.

Нічний цілунок

Щойно одружені…

Милуються, любуються, не можуть натішитися одне одним. Вдихають, огортають, ніжать, пестять і проникають… Це може тривати роками, а може дуже швидко розбитися об холодний камінь суму, набриднути і просто стертися на порох об буденність і розвіятися вітром рутини.

Скільки часу минуло з того часу? Років…надцять…

Сьогодні знову все те саме: ранок, прохолодний і вогкий, наче непросохлий одяг, що вже протух і має неприємний запах. Будильник, дзвінок, сонна особа в дзеркалі, яку можна впізнати лише через кілька хвилин промивання очей, чищення зубів, причісування і промальовування вій, брів та всього іншого.

Поряд ти чи ні?

Одягаючись, як робот, за звичкою, уже не помічаєш навіть, що і хто і як теж вдягається, голиться, бриється, поспішаючи на роботу.

– Бувай…

– Щасливо…

Отак, як і щодня, побачимося знову пізно ввечері, втомлені і знервовані буденними проблемами та клопотами. Вечеря, кухня, телевізор, уроки з дітьми, вкладання дітей спати.

– Що там у тебе?

– Нічого. Все добре. А у тебе?

– Теж нічого.

От і все. А де ж той ніжний шепіт на вушко, солодкі слова?

Розчинилися…

У клопотах, у непорозуміннях і сварках. Невже все? Кінець тому світлому промінчику, що єднав нас, зігрівав щодня, повертав думками один до одного?

Втома розливається по тілу. І єдине бажання – відпочити…

Солодка дрімота закутує у своє покривало. Ні, не сплю, марю в дрімоті.

Навшпиньки, щоб не розбудити, підкрадаєшся, лягаєш поряд. І раптом… цілунок. Нічний, теплий і ніжний, трепетний цілунок у скроню. Легкий, ніби метелик, щоб не розбудити. Турботливо і щиро… солодко…

Ти думаєш, що я сплю, мирно посапуючи під покривалом, згорнувшись, як кошеня, клубочком, цілуєш у скроню, а потім у плече… Це твоє «на добраніч». Боюся поворухнутися і видати себе. Нехай. Думай, що я сплю. Та я знаю, що, напевно, це найінтимніше освідчення. Бо ти цілуєш саме тоді, коли думаєш, що я не чую і не бачу, коли сплю. Тому це найщиріше, адже не напоказ, не «для відмітки»…

Секрет страви

А зранку так смакує приготовлена твоїми руками та зігріта променем ніжності і любові вранішня кава…

– Дякую, рідний…