Читать книгу Мигдаль для серця (збірник) - Ірина Мацко - Страница 8

Мигдаль надії

Порція

3 сторінки

Час приготування

10 хв.

Поживність

Додасть сили та рішучості

Щоб смакувало краще

Страва гаряча і гостра, тому її добре споживати, повільно запиваючи холодним напоєм розважливості.

Ніч див, або передріздвяний сон

Вогник попереду!

Що це?

Невже я нарешті зігріюся біля цього вогнища?

Завтра ж Різдво. А у цей час різні дива трапляються.

Скільки років минуло відтоді, як я покинула дім, який завжди був моїм прихистком! Тільки зігрітися там чомусь не могла. Здавалося, у ньому оселився вічний холод. Влітку, навесні, восени і взимку – ненависний холод, що заповзав у серце, скручував пальці, крижанів очі, робив їх скляними та мертвими. Довго терпіла, заспокоювала себе, що так треба, що так і має бути – всі ж так живуть. Але холод ставав нестерпним. У голові була тільки одна думка: зігрітися. Хоч на мить, хоч на хвилину. Якось увечері у домі з’явилась іскра. «Невже все налагодиться? Невже дочекалася?» – подумала. Але від легкого вітерця з віконної шпарини іскра, ледь спалахнувши, погасла. І з нею згасла остання надія.

Тоді й вирішила: все, досить. Краще замерзнути десь дорогою до багаття, ніж нидіти у вічному холоді, від якого кожна жилка, кожен нерв застигає.

Вирушила у Різдвяний вечір на пошуки тепла.

«Безумна! Куди ти? Повернися! Тут же твій дім!»

«Так, дім мій, лише нема тут мого вогника! Нехай безумна, зате вільна!»

Тоді я довго блукала у темряві людських доль та стосунків. Спотикалася, падала, боляче обдирала лікті, коліна, але вставала і йшла далі. Шукала.

Будинок із яскравим вогником у вікні ставав усе ближчим. Крізь темряву, густий сніг, що клаптями, наче лапами, затуляв очі, вже було видно його обриси. Маленький й акуратний. Відразу сподобався.

Постукала.

Двері відчинилися.

Теплом і затишком огорнуло, обняло ще з порога. Посередині просторої зали палахкотіло у каміні велике яскраве вогнище.

На столі стояло дванадцять пахучих та гарно прикрашених страв.

– Повісь своє фото на стіні й залишайся жити у мене. Може, я той будинок, який ти шукала. Я збудував себе для тебе!

Тієї ночі в теплих обіймах мені снилися казкові, чарівні сни.

Секрет страви

Таки справді перед Різдвом дива бувають. Потрібно лише повірити в це.