Читать книгу Рогнеда - Валентин Чемерис - Страница 11
Сказання перше.
Сватались до Рогнеди два брати, два князі, два Святославичі
5
ОглавлениеПолоцький князь Рогволод…
Хто він, якого роду-народу?
І звідки в нього ім’я (вельми, до речі, рідкіснеі мовби «не тутешнє»)? Скандинавське чи, може, сло- в’янське?
Існують дві версії щодо того, звідки він і якої етнічної приналежності – свій чи варяг, яких у ті часи було чимало на Русі, особливо в дружинах київських князів. Перша – Рогволод (зустрічається й форма Рогволд) «із замор’я», скандинав, друга – свій. Себто слов’янин. Може, й кривич.
Одні дослідники переконані: Рогволод належав до знатного скандинавського роду. Мати його теж, очевидно, належала до знаті (себто рід давній і знатний), інакше Рогнеда не могла б звинуватити Володимира в «низькому походженні». Та ще й поводитись гоноровито і зверхньо, величаючи його «робичичем».
За однією з гіпотез, батько Рогнеди, князь Рогволод, був запрошений в Полоцьк на княжіння, згідно з іншою – син полоцької княгині Предслави, який після смерті матері прийняв князювання, повернувшись у вотчину «із замор’я», де якийсь час перебував.
А може (гадають інші дослідники), Рогволод прибув у слов’янські землі разом з Рюриком і отримав в управління містечко, що стояло на важливому торговому шляху з Прибалтики до Чорного моря. Сиріч – «Із варяг у греки». Сам він не міг бути засновником Полоцька, оскільки тоді місто було б назване на його честь, а не за назвою річки Полота. До початку 80-х років Рогволод був, очевидно, відомим і багатим князем, тому київський князь Ярополк та новгородський Володимир і забагли з ним породичатися. А багатства йому приносив контроль над шляхом «Із варяг у греки».
Тож полоцького князя називали ще Хапуном. Є така в слов’янській міфології істота – невідома й невидима – викрадач людей. Оскільки вона не мічена, тож боятися Хапуна мають усі. Рогволод же – тому його так і прозвали – теж хапав. Тільки не людей, а добро з торгових суден, які пропливали Двіною повз Полоцька, прямуючи на Низ – тож його князівство було не бідним, а дочка Рогволода – Рогнеда – княжна зі щедрим приданим.
Отож, стверджують інші дослідники, Рогволод належав до знатного роду варязьких князів, які осіли в слов’янських краях або заснували свої князівства в тих місцях, де проходили важливі торгові шляхи. Батька Рогнеди навіть порівнюють з князем Туром, який нібито заснував Туров. На їхню думку, імена Рогволод та Рогнеда – вочевидь скандинавського походження, а тому, мовляв, полоцький князь належав до династії норвезьких Інглінгів.
У джерелах немає даних про те, як Рогволод став правителем Полоцького князівства.
Інші ж не менш авторитетні історики запевняють: в останній третині X століття Рогволод був одним із найвпливовіших князів Давньої Русі (себто був таки слов’янином, швидше всього, кривичем), про якого літописи повідомляють, що він «держащю и владеющю и княжащю Полотьскою землею».
Сучасні ж дослідники встановили: ім’я «Рогволод» – суто слов’янське, двоскладове, на зразок слов’янського імені «Володимир». І означає воно «володар рогу». Тобто мису. Давній Полоцьк справді виник на крутому вигині (завороті, коліні) річки Полоти, неподалік від місця впадіння її в Західну Двіну. Прадавнє городище за формою своєю нагадує ріг: заворот широкою дугою крутими схилами прикривав його з трьох боків. Ось на цьому мисі-розі і народилася дочка князя «имяше свою волость в Полотьске» – Рогнеда.
Полоцька земля, якою як спадком володів Рогволод, знаходилась посередині між Київським та Новгородським князівством – володіннями Ярополка і Володимира. Нею, як уже мовилося, проходила торгова артерія, життєво необхідна як для північно-західних, так і для південних областей Древньої Русі. І Рогволод був господарем, повелителем і владарем тієї золотої середини, і справді почувався князем. Навіть великим. І міг на інших ще й покрикувати, погрожуючи, на випадок чого, перекрити їм шлях із варяг у греки. А відтак був не лише впливовим, а й багатим.