Читать книгу Поезія душі. Збірка віршів - Юлія Михайлівна Лукова - Страница 11

Стоїть матуся коло хати

зове додому вже мене,

люблю тебе я сильно-сильно

бо народила ти мене.

З дитинства ти мене ростила,

і дуже сильно ти любила

за це я дякую тобі,

і за життя, що дала ти мені.

Кожна дитина на землі

не може жити без матусі,

і будем ми її любить її завжди

тому що це наша рідна мати.