Читать книгу Лола – любляче сердце - Ізабель Абеді - Страница 3

Моя подруга говорить, що життя іноді нагадує клубок вовняних ниток. Треба вирішити, на що він згодиться і що з нього можна зробити. Якщо пощастить, може вийти цілком пристойна річ.

Як ви вже переконалися, моя подруга досить часто говорить те, над чим потім доводиться добряче сушити собі голову. Наприклад, розмірковуючи про те, що трапиться з клубком у разі невдачі. А що буде, коли раптом зіб’єшся з ліку петель або порвеш нитку десь у середині роботи? Адже тоді доведеться все починати від самого початку, інакше вийде повна нісенітниця!

А ще подруга говорить, що ніколи не можна думати про те, буцімто нічого не вийде або все доведеться переробляти.

Напевно, вона, як завжди, має рацію.

А тепер – моя нова історія.