Читать книгу Міфи та легенди українців - Юрий Винничук, Юрій Винничук - Страница 15

Ми тому не працюємо в неділю, що Бог подарував цей день Неділі і при тому сказав: «На тобі цей день, тільки дивися ж сама, щоб люди тоді не працювали». Неділя подякувала Богові. А спочатку, кажуть, люди працювали і в Неділю, та було це дуже давно, а тепер припиняють працювати вже в суботу ввечері, після заходу сонця, тому що Свята Неділенька покарає так, що й Господи!

Якось їхали дорогою два чоловіки, і заїхали вони до одного села. Хотіли було розпитати, як їхати далі, та ніде не видно було ні душі. Аж от дивляться – в хаті світиться. Ось один другому та й каже:

– Ти лишайся біля воза, а я піду розпитаю про дорогу й запалю люльку.

Підходить він під вікно, коли бачить – стоїть верстак, за ним сидить молодиця і тче, а всі решта сплять – хто на лаві, хто на печі, хто на долівці. Стоїть він під вікном – чекає, що з усього цього вийде? Коли входить до хати хороша-прехороша панна, та така ж гарна, як сонечко святеє: червона та ясна, і питає молодицю:

– Що ти, – каже, – жінко добра, робиш?

– Та ось лишилося трошки доткати полотна, то я хочу скінчити, щоб воно не валялось.

– А хіба тобі не буде для цього понеділка?

– Та буде й понеділок, тільки я вже поспішаю скінчити, щоб воно не валялось.

– Ну, ти закінчуй, а я зачекаю.

А чоловік усе стовбичить під вікном, дивиться, що буде. Ось молодиця закінчила ткати, взяла ножа й хотіла відрізати.

– Дай, – каже панна, – я тобі відріжу, а ти потримай.

– Добре, – каже молодиця. Взяла полотно і тримає. А Неділя взяла ніж, пообтинала їй шкіру на руках, – а тій і не боляче зовсім – здається, ніби панна крає полотно. Тоді Неділя кинула ніж, здерла з молодиці шкіру, повісила її на верстаті й каже:

– Ось тобі за те, щоб ти не працювала, коли зайде неділя.

Чоловік той страшенно злякався, побіг чимскоріш до воза, і вони з товаришем відразу ж поїхали далі. Під’їхали до корчми і спинилися ночувати. Прокинувся він другого дня й розповідає:

– Чи снилося мені, а чи бачив це я насправді, сам не знаю… – І розповів по порядку все, що він бачив учора. Зібрались люди, пішли до тієї хати, дивляться, коли на верстаті справді висить шкіра, а обдерте тіло лежить на долівці. Тоді той чоловік сказав, що це Неділя покарала молодицю за те, що та працювала. З того часу люди покинули працювати в неділю.