Читать книгу Бій Темряві, или К Свету неба. Психологическо-философские эссе - Аглая - Страница 39

Я страшенна любителька поспати продуктивно: відпочити і сни подивитись. Останніх бажано – побільше й поцікавіше. Та головне – зуміти ті сни зловити на вудку чи сіткою й витягти зранку сюди, в цей світ. У снах – підказки, натяки, явні знаки й ознаки. Тож сни я поважаю й люблю, так само (якщо не більше) тих, хто все продумав, створюючи людей й заселяючи ними Землю. Мудрі істоти – Творці – залишили собі багато шляхів для підстраховки, керівництва й спрямування людини по життю в потрібному напрямку.

Я приймаю гарно й з вдячністю всі сни – і свої, і чужі. Крім одного. Його, на жаль, найбільше. І не вночі, коли всім добрим і злим людям належить спати, приходить цей сон.

Біда сну свідомості спіткає значну кількість людей, переважну їх більшість. Вони й не помічають, що сплять наяву. Бо видимо живуть: сплять, їдять, рухаються, щось роблять, створюють сім’ї, хворіють, страждають, переживають. Але все це насправді відбувається наче в мареві, при майже нестямному стані свідомості. Ілюзія й ілюзії – найбільші вороги, що зумовлюють сон свідомості. Та ще невігластво. При цьому людина може мати вищу освіту (ще й не одну), вважати себе ого-го (!) якою. Але вона помиляється і у оцінці себе, і у оцінках інших людей та обставин. Ілюзія на те й ілюзія. Вона напускає туман, вводить в оману і міцно тримає в своїх ніжних обіймах, заколисуючи, присипляючи.

Перебування в ілюзії складно помітити. Лише хтось чи щось ззовні може раптом подати знак, струсонути, розворушити, вколоти чи вдарити. І людина на якісь хвилі отямиться від свого сну, щось помітить чи запідозрить, захоче розібратись в тому, що раптом вивело її із звичного стану. Але ілюзія міцно тримає людину своїми приємними міражами. Хіба комусь добровільно захочеться виходити (ще й невідомо куди й для чого) із свого сну свідомості? Звісно – ні! Навіть після красномовних і голосних сигналів ззовні не всі здатні подолати інерцію, полишити насиджено-наспаний стан й пробудитись. Не всі захочуть міняти шило на мило! Зубами й кігтями опиратимуться й триматимуться за звичне, захищаючи свої позиції, знайомі й улюблені.

От тому й небезпечний цей сон, сон свідомості, який я так не люблю. Але наслідки його – ще гіршs, бо вони торкаються й тих, хто не спить. Ми всі пов’язані у часі і просторі. Ілюзорні уявлення про себе і світ є причинами фальшиво-шкідницьких думок й почуттів, що народжують хибні бажання, які в свою чергу ведуть до неправильних дій. От чому я б’ю на сполох, намагаючись пробудити від солодких снів свідомості людство. Вже слід йому прокидатись. Інакше може бути пізно.

24.02. 2018