Читать книгу У полоні переконань - Аисс Виал - Страница 11

Уже тиждень Анжеліна гостювала у Розі, терпляче очікуючи на приїзд опікуна з Вест-Індії. Кілька днів тому вона зважилася написати Луїзі Дені, щоб довідатися про здоров'я її дочки Софі. Відповіді все не було.

Розі тихо зайшла до вітальні, де старші сестри старанно «били по клавішах» фортепіано в чотири руки, а Анжеліна виконувала веселу пісеньку. Розі пораділа за подругу, нарешті вона побачила її жвавою. Зараз вона змусить її ще й танцювати!

– Анжеліна! Тобі надійшов лист! – перервала їх Розі, грайливо крутячи напахчений конверт.

Допитливі сестриці оточили Анжеліну з усіх боків і нетактовно намагалися прочитати написане місіс Дені.

– Запрошення на вінчання Софі! – озвучила старша.

– Ось так новина! – здивувалася друга.

– Нашому батька прийшов такий саме конверт. Я бачила. Значить, ми теж в списку запрошених, – повідомила Розі.

Анжеліна лише посміхнулася. Їй стало боляче, що про таку важливу подію в житті Софі, вона дізнається не від неї самої.

– Цікаво, хто ж наречений? І коли були заручини? – задумалася вголос Розі. Дівчата навперебій стали припускати про можливу кандидатуру, і дружно зупинилися на кузені Софі – підкорювачі жіночих сердець – Томові Семюелові. Потім розмова перейшла до жвавого обговорення майбутньої події, згадали про нові вбрання і не помітили, як час підійшов до вечері. Слуга нагадав їм про це, голосно запросивши всіх в їдальню.

Дівчата, сідаючи за обідній стіл, звернули увагу на відсутність батька, зазвичай слуги накривали за його розпорядженням, і всі починали трапезу в його присутності. Не встигла Розі поцікавитися у лакея, де його світлість, як зі свого кабінету «виплив» задоволений лорд Корнуолл. У піднесеному настрої він повідомив:

– Мої любі, завтра у нас звана вечеря: прибуває мій довгоочікуваний друг, граф де Сент-Джон, про це він повідомив мені тільки-но письмово. Міс Анжеліна вас чекає сюрприз, але не буду квапити події. Я знаю, що його супроводжують деякі імениті особи з самої Вест-Індії. Чудово! Чудово! Буду радий знайомству! Ще граф поділився планами на майбутнє, і вже скоро ви, мої крихітки, потрапите на урочистий прийом, який влаштує Сент-Джон, з нагоди повернення міс Лур'є з пансіону і свого в Англію!

Натхнений чудовою новиною лорд в цей вечір багато говорив, жартував, їв, пив улюблений мартіні і не помітив, як трохи «перебрав», так трохи, що міс Анжеліни раптом стало в вітальні дві, а дочок не три, а «помножити надвоє» – шість. Зрештою, камердинерові насилу вдалося укласти господаря будинку спочивати, ще довго лорд «горлав» пісні, почуті у виконанні дівчат. Леді на відміну від його світлості, тихо розійшлися по своїх спальнях.

Анжеліна за примхою Розі спала в її кімнаті. Залишившись самі, подруги зізналися, що зовсім не бажають спати, і довго ще вели бесіду на різні теми. Анжеліна поділилася похмурим враженням, від отриманого запрошення місіс Дені, але про те, що її схвилював згаданий лордом сюрприз, вона, чомусь, промовчала. Розі несподівано висловилася з приводу поведінки батька за останній час:

– Я анітрохи не впізнаю свого батька! Він так змінився, став веселий, терплячий до мене і сестрам. Я часто спостерігаю за ним, особливо коли він веде розмову з тобою. Він стає таким галантним і, в той же час смішним! Мені здається, ти його підкорила і вже дуже скоро він зважитися зробити тобі пропозицію! Не смійся! Я серйозно! Ось побачиш! Тільки прошу, коли будеш відмовляти, пожалій його добре серце, зроби це якомога м'якше, – попросила подруга, вона дуже любила батька.

– Які дурниці ти говориш! Ти уявляєш мене в ролі своєї мачухи?! – вона продефілювала по кімнаті в ролі важливою матрони, після чого обидві голосно розреготалися.